Коржаники, лип’яники, затируха, млинці з жолудів, кропиви і кори дуба. У Поліській хаті на Житомирщині 22 листопада частували стравами часів Голодомору 32-33 років. Їжу готували за спогадами тих, хто пережив великий голод, аби міська молодь могла відчути історію на смак.
Назбирати колосків, що лишилися на полі після жнив, як це робили люди під час голоду в 33-му, таке завдання отримує молодь, щойно потрапивши на територію «Поліської хати». Із того, що зберуть, готуватимуть обід.
У хаті вже розпалена піч. За рецептами тих, хто вижив, тут намагаються відтворити один день 33-го. До роботи залучають і студентів з міста, які приїхали на екскурсію. Із жолудів і товчі замішують вариво, а з бур’янів і тирси місять млинці.
Менше ніж за годину у Поліській хаті на столі кілька тарілок з юшкою, коржиками і млинцями. Почастувавши, гості кажуть, цей смак значно глибше передає відчуття голодомору, ніж підручники з історії.
Цей смак з дитинства пам’ятає Антоніна Яковець. Бабуся каже, тоді навіть така їжа була на вагу золота. Після того, як із села вивезли усі харчі, люди вмирали від виснаження.
Бабуся вірить, скуштувавши лип’яники або лебеду, молодь краще усвідомить увесь жах голодомору. І каже, що постійно молиться, аби лихо ніколи не повторилося.
