В село Зарічани Житомирського району у табір для біженців мало не щодня приїздять нові переселенці з зони АТО. Нині тут живе близько 300 людей з Донецька, Єнакієва, Красного Луча, Брянки. Натомість мешканці звільнених українською армією Краматорська і Слов'янська вже залишили табір і повернулися додому.
У таборі «Віра. Надія. Любов» все чітко і за розкладом – прання, банні процедури, чергування на кухні. За словами волонтера Андрія Виноградського, переселенці на умови не скаржаться, а навпаки щиро дивуються відкритості і щедрості місцевих мешканців, які зносять сюди харчі і допомогу
«Одна бабуся за два села звідси живе, з Пісок принесла відро чорниць, пішки йшла. Сало приносять, «Рудь» молоко давав для дітей, районна адміністрація, підприємці допомагають, фермери овочі везуть, м'ясо періодично», - говорить чоловік.
Про гостинність полісян розповідають і самі переселенці.
«Ми очікували хорошого прийому, але такого прийому не очікували. Якось приходять дві жінки і кажуть: ми вашим діточкам молочка принесли, корів подоїли своїх. Дивовижно. Ось ми тут вчимося, як до людей ставитися з відкритим серцем», - розповідає Тетяна, яка з родиною приїхала сюди з Єнакієва.
Втім, кількість мешканців табору збільшується не лише за рахунок людей, які прибувають з зони АТО. У цю суботу породілля з Горлівки народила хлопчика, а незабаром тут очікують на появу ще кількох малюків.
Прихильників ДНР і сепаратистів у таборі немає - переконує Виноградський, усі його біженці за єдину Україну.
«Є люди, які абсолютно аполітичні і взагалі нічого не розуміють, наприклад, багатодітні мами. Прихильників ДНР тут не бачив. Більшість з тих, хто пережив ось це все, клянуть їх (бойовиків)», - говорить чоловік.
Донбас – це Україна, а референдум за ДНР – фарс, - переконують і самі східняки, які оселилися у Зарічанах. Більшість з них не бачать свого життя у іншій державі. Ці люди щиро вірять, що незабаром зможуть повернутися додому і разом будувати нову Україну.
