А на перший погляд – звичайна національна символіка. Хіба що її жовто-блакитна тонка тканина витріпана сухими вітрами, вигоріла на пекучому сонці, «зранена» осколками бойових снарядів і розписана чорним маркером. Все це – непорушна пам'ять про місяць служби житомирських правоохоронців у декількох кілометрах від російського кордону на східному рубежі нашої держави.
Жовто-блакитний стяг з тонкої тканини знайшов неподалік від блокпоста старший лейтенант міліції житомирського зведеного загону Олексій Кощук. Він приніс його своїм колегам і з тих пір бійці не розлучалися зі знахідкою, що стала надалі їх реліквією і оберегом.
- Не дивіться, що він трохи порваний і продірявлений. Це бойовий прапор. У нього «поранення» після артилерійських обстрілів, - пояснюють хлопці зі служби карного розшуку.
Їм п'ятьом – Віктору Лисюку, Роману Білоусу, Руслану Потапенку, Роману Коваленку і Олексію Кощуку – випало нести службу на одному з найважчих ділянок Луганської області – у безпосередній близькості до кордону з Росією і до активних бойових дій.
- Ми чергували на двох блокпостах, розташованих буквально у 15 кілометрах від тих місць, де продовжувалися бої наших військовослужбовців з терористами, - розповідає Віктор Лисюк, старший групи. - Ці ділянки постійно піддавалися артилерійським обстрілам, а оскільки були близькі й до російського кордону, то нерідко траплялися різні провокації. Наша задача була зрозуміла усім: блокпости служили пропускними пунктами, тому всі особи, які проходили або проїжджали через них, піддавалися найретельнішому огляду та перевірці документів. Бувало всяке: затримували підозрілих людей зі зброєю, боєприпасами, без документів – особистих або на транспортні засоби. Згодом передавали затриманих відповідним службам.
Незважаючи на щохвилинну небезпеку, ніхто з житомирян не проявив нерішучості або легкодухості, жодного разу не відмовився від виконання службових обов'язків. У години обстрілів, що здавалися тоді для бійців вічністю, доводилося ховатися у бліндажах. І тоді осколки від бойових снарядів брав на себе знайдений і прикріплений на блокпості український прапор.
Розповідь продовжують наперебій Руслан Потапенко і Роман Білоус:
- Крім нас несли службу на блокпостах і прикордонники з Луганського загону. Ми дуже їм зобов'язані. Адже саме вони навчили нас військовій тактиці, допомагали і ділом, і порадою. Ми всі відчували їх братське плече у небезпечних ситуаціях і самі часто прикривали їм спини, - каже Роман.
- З деяких об'єктивних причин, озвучувати які я не маю права, їм набагато важче, морально, нести службу. Скажу тільки, що патріотизму луганських прикордонників вистачило б на всю Україну. Убережи, Господь, їх самих та їхні сім'ї! - додає Руслан. При цьому у чоловіка на очах сльози.
А ще, за словами житомирських міліціонерів, вони були приємно здивовані проукраїнськими настроями місцевого населення.
- На День українського прапора наш жовто-блакитний державний стяг розвивався не тільки на флагштоку, а й на балконах більшості луганчан. А на День незалежності люди красувалися в українських вишиванках, - каже Віктор Лисюк.
- Та й узагалі, луганчани - дуже добрі і чуйні люди. У них котру добу немає води, а вони нам відрами її несуть із джерел і колодязів. Їжу приносили, деякі останнім шматком хліба готові були ділитися. Коли ми від'їжджали, луганчани дякували нам, а ми говоримо душевне спасибі їм за виявлену привітність і допомогу, - підсумував Руслан Потапенко.
Привезений із зони АТО прапор майорить написами, зробленими самими бійцями чорним маркером. Ось так просто відображені тут імена тих, хто воював під українським прапором у неоголошеній війні за мир, спокій, правопорядок у своїй державі, на рідній землі.
- Ця реліквія буде тимчасово перебувати у моєму кабінеті в Житомирському райвідділі міліції, - говорить Олексій Кощук, який знайшов прапор. - А потім, за нашим спільним рішенням, ми передамо її в музей.
Ольга Номерчук, СЗГ УМВС України в Житомирській області
