1 вересня з мамою за руку Вероніка Кісішвілі поспішає на свято Першого дзвінка. Сісти за парту вона мріяла усе літо, але зайшовши у клас, починає соромитися. Подолати хвилювання допомагає мама.
За прогнозами лікарів вона не мала ні розмовляти, ні читати, але завдяки щоденним заняттям дівчинка із синдромом Дауна разом з десятками інших першокласників сіла за шкільну парту.
Мама особливої дівчинки не приховує щастя, але каже: далеко не всі навчальні заклади погоджуються приймати до інклюзивних класів «сонячних» дітей.
Йдучи у перший клас, Вероніка вміє рахувати, читати по складах, малює і добре ладнає з дітьми, але її мама зізнається: довелося докласти чималих зусиль, аби дівчинку з синдромом Дауна взялися навчати зі звичайними дітьми.
«Таке відчуття щастя, що все ж таки моя дитина йде до школи. Ви знаєте, 7 років тому я навіть і не мріяла, що це станеться. Мені сказали, що ні читати, ні писати вона не буде. Для нас це дуже велика перемога. Хочеться, щоб цей приклад був не тільки в Черняхівській гімназії, а щоб і в Житомирі наші діти могли ходити і до звичайного садочка, і до звичайної школи. Тому що у цьому зараз є дуже велика проблема», - розповідає мама дівчинки Сніжана Кісішвілі.
Такі проблеми в інших закладах виникають через недостатню поінформованість батьків та вчителів – упевнений директор Черняхівської гімназії. Він каже: упевнившись, що Вероніка зможе опанувати навчальну програму, ні на мить не сумнівався і зарахував дівчинку до першого класу.
У школі кажуть: вони добре знають, що таких дітей, як Вероніка, легко образити. І педагоги, і батьки однокласників обіцяють докласти зусиль, аби у школі дівчинка почувалася комфортно.
«У нас були заняття підготовчі, ця дівчинка приходила, вона разом з дітками гралася, танцювала, співала. До неї відносяться як до рівної і я думаю, якщо у нас поставиться все так, що ми всі однакові, що ми всі навчаємося в одному класі, то я думаю, ніякої жорстокості у нас не буде проявлятися. Думаю, що все буде добре», - говорить класний керівник новоспеченої школярки Марія Пивовар.
Вероніка буде навчатися за індивідуальною програмою, разом з нею постійно перебуватиме вчитель інклюзивного класу. Дівчинка займатиметься з психологом та логопедом, а також вчитиметься грати на фортепіано у музичній школі. А мама Вероніки сподівається: завдяки прикладу її дочки й інші «сонячні» діти отримають шанс на освіту серед звичайних дітей.
