Вони побачилися вперше, але їх об’єднує багато спільного. Юлія Толмачова і Григорій Плевако – волонтери, більше як півроку возять допомогу житомирським військовослужбовцям на передову. Попри те, що часто їм доводиться доставляти вантажі під обстрілами, свою роботу вони не вважають героїчною.
«Чим далі продовжуєш їздити, тим частіше трапляються обстріли. Страшно, я боюсь як і всі, але від’їжджаю і вони мені вже телефонують, запитують, коли я приїду знову. Сьогодні прийшло 5 смс зі списками необхідного. Вони дуже чекають, радіють, як діти. Танкісти попросили рації, я привезла – вони одразу побігли налаштовувати канали. Тепловізори – вони навіть цілували той тепловізор. Для снайперів привезла приціли – вони миттю побігли їх встановлювати», - розповідає Юлія Толмачова.
Це зараз у них бездоганно налагоджена система щотижневої доставки життєво необхідних речей бійцям, що воюють на Сході, а навесні, коли волонтери тільки взялися за цю справу, їм довелося почути багато відмов. Втім Юлія та Григорій кажуть жодного разу їм не відмовив Борислав Розенблат.
Григорій Плевако пригадує: «Ті, до кого ми зверталися, вони всі відмовилися. Всі ми розуміємо, що 15 травня в районі Слов’янська було небезпечно. Ми зателефонували Бориславу Соломоновичу, запитали, чи можемо взяти його фуру ще раз, він відповів: «Так, беріть, і беріть постійно».
«От зараз йде така брудна передвиборча піар-кампанія, читаєш дуже багато бруду. А мені хочеться запитати у всіх: де ви були раніше, коли я приходила до всіх і мені 97% в місті було відмов. У квітні, коли я просила допомоги для 30-ї бригади, мені відмовляли і сміялися. Я прийшла до Розенблата і він не відмовив, а купив на 70 тисяч», - каже Юлія Толмачова.
Борислав Розенблат зізнається, що також читає ті коментарі, втім не тримає зла на людей, які намагаються полити його брудом. Він дивиться відео, яке записали для нього бійці, що охороняють Донецький аеропорт і каже – дорожчої нагороди годі й чекати.
«Що може бути краще, коли люди звідти передають тобі якесь привітання? Я радий, хлопці, тримайтеся» - каже він.
Борислав Розенблат розпочав допомагати армії одним із перших і не збирається припиняти це робити, доки на передовій потребують допомоги.
«Треба завжди робити все вчасно. Якщо б не волонтери тоді ще в березні, в квітні, я не думаю, що у нас була б можливість захистити себе, бо ми починали не тільки з бронежилетів, ми починали з усього: калематорів, тепловізорів, нічних прицілів і для нас це було дуже важливо. Це мій обов'язок, я роблю ту справу, яку повинна робити кожна людина, у якої сьогодні є можливість. У мене є можливість відправляти машину кожен тиждень, я її повинен відправляти. У когось сьогодні є можливість 10 гривень – нехай дасть 10 гривень. Сьогодні іншого шляху у нас немає», - наголошує Борислав Розенблат.
Він обіцяє – допомагатиме армії доти, доки на Сході України вируватиме війна, бо не може стояти осторонь долі бійців, які щохвилинно ризикують життями, здобуваючи мир.
