Близько 120 років тому водонапірна вежа в Житомирі була не просто архітектурною спорудою, а частиною водогону. У повоєнні часи - пунктом спостереження, у 80-х тут було кафе. Вже більше 20 років будівля зачинена для відвідувачів. Проте завдяки учням школи урбаністики, серед яких є представники із Києва, Миколаєва та Житомира, водонапірна вежа на один вечір, 19 травня, відкриє свої двері, аби кожен міг долучитися до їдеї її майбутнього відродження.
«Вежа була пов’язана із містом раніше власне системою водоканалу, для цього вона будувалась, але зараз вона довгий час не функціонує. Їй потрібне нове життя, щоб вона була корисна не лише для ресторанів, які у ній знаходяться на першому поверсі, але і корисною для міста. 19 травня із 17.00 до 19.00 ми відкриваємо двері. Запрошуємо усіх на всі поверхи. Будемо розповідати про наш проект, будемо пропонувати ті бачення, сценарії розвитку вежі, які ми напрацювали з командою. Будемо питати у відвідувачів їхньої думки, якою має бути вежа», - каже проектний менеджер з «Агенції розвитку Миколаєва» Євгенія Дулько.
Нині представники школи урбаністики діляться: вже підготували п’ять сценаріїв розвитку та функціонування вежі, які, доопрацювавши, планують представити на Міжнародному архітектурному фестивалі у Києві.
«Це нагода представити ідеї, напрацювання, як можна наситити вежу другим життям, що з нею зробити, аби цей об’єкт дійсно став не просто символом, який є на картинках і сувенірах, а щоб люди сюди приходили. Що це буде і хто це буде фінансувати, який організаційний механізм - це інше питання. Воно буде випливати з тих сценаріїв, які можливі. Безумовно, на тому ж фестивалі ми маємо нагоду заявити про проект перед міжнародними донорами, партнерами, такими як GIZ, іншими фондами і структурами. Я певен, що не можна просто так далі повісити замок на вежі і зробити його знову об’єктом, про який просто знають, але ніяк не використовують. Тому наша мета, щоб вежа жила другим життям у місті Житомирі», - розповідає директор департаменту економічного розвитку Житомирської міської ради Микола Костриця.
З фотоекскурсією на водонапірну вежу 8 років тому можна ознайомитися тут
