Місто

Житомирський лікар розповів про відчайдухів-селфістів та наслідки після ураження струмом

10 October 2017, 14:44

Залізничні колії, електропотяги, високовольтні лінії електромереж… Ось місця, де впродовж п’яти останніх років діти та підлітки прагнуть зробити «круте» селфі десь на електропотязі та викласти його  на сторінках  соціальних мереж.

Про це говорить лікар обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевсього Богдан Нікітенко.

«Саме з розвитком Інтернету молоде покоління у такий спосіб хоче самоствердитися, знайти схвальні відгуки на свій екстремальний вчинок, який, на їх думку, демонструє впевненість, відчайдушність, рішучість. Та практично усі такі спроби є летальними, або ж призводять до важких та страшних наслідків каліцтва. Впродовж двох років з трьох таких відчайдухів-селфістів, які отримали високовольтні електротравми під напругою у 10 тисяч  вольт і більше, вижив лише один», - розповідає лікар. 

Останній такий трагічний випадок стався нещодавно.

«27 вересня близько 18.50 до Житомирського відділу поліції надійшло повідомлення про травмування підлітка на одній із залізничних колій неподалік Житомирського залізничного вокзалу. На місці події працівники слідчо-оперативної групи поліції з’ясували, що хлопець спробував залізти на вагон електропотяга, аби зробити фото. Він доторкнувся до електричної дуги, унаслідок чого зазнав ураження. Очевидцем події став місцевий охоронник, який і викликав швидку допомогу та поліцію. Натомість 29 вересня цей підліток, який отримав опіки 60 відсотків тіла від ураження електрострумом на даху потяга, помер», - каже Богдан Нікітенко.

Лікар пояснює, що коли стається ураження високовольтним струмом, то на тілі людини є точка ураження, тобто ту ділянку тіла, через яку струм проходить через увесь організм та знаходить місце виходу (як правило, цей струм тягнеться до землі). Та найнебезпечніше те, що цей високовольтний струм вражає внутрішні органи і проходить по судинних пучках.  Зрозуміло, що зовні цих травм не видно. Спочатку жертви та свідки трагедії взагалі не підозрюють про таку небезпеку. Але вражаються судини і нерв: судини спазмуються, не можуть розкритися і туди не поступає кров. Внутрішні тканини починають відмирати, дуже набрякати, починається інтоксикація організму. Крім того, дуже вражається нервова система, нервовий спазм взагалі одразу може призвести до зупинки серця.

«Зовнішні ознаки травми - то це опіки не струмом, а полум’ям. Справа в тім, що від струму загорається увесь одяг, тому завжди така велика площа опіків шкіри від полум’я - від 40 до 100 відсотків. До того ж опіки полум’ям, це як правило глибокі опіки. Практично врятувати таких постраждалих неможливо. Ми радимося з колегами з-за кордону, зокрема з колегами з Бостонської клініки, які періодично приїздять до Львова та проводять складні операції, консультують наших колег тощо. Були випадки, коли навіть з Києва до Бостона транспортували дитину з опіками, аби американські лікарі допомогли її врятувати та марно…», - інформує лікар.

Разом з тим, при виникненні такої трагічної ситуації потрібно негайно транспортувати постраждалого до медичного закладу, бажано спеціалізованого.

«У кожному районі при ЦРЛ є блок інтенсивної терапії, де одразу розпочнуть робити інфузійну терапію аби наводнити організм, викликати лікарів з області, або ж транспортувати до опікового відділення. По ургентних показах терміново потрібно розкрити уражені тканини, щоб запобігти набряку внутрішніх органів. Травматологи та хірурги в районах не завжди знаються на тому, на яку глибину потрібно робити розріз. Потрібно доходити до тих судинних пучків, які розташовані доволі глибоко. Коли ж адекватно та своєчасно зроблено таку декомпресійну операцію, то вдається запобігти неврозу м’язів та прилеглих тканин. При тому все одно настає загальна інтоксикація усіх внутрішніх органів. Тому заходи інтенсивної терапії на першому етапі  дуже важливі, і якщо  немає внутрішнього пошкодження серця, то надзвичайно важливо відновити роботу нирок. Якщо протягом першої доби робота нирок відновлюється, то нирки починають фільтрувати сечу, і це є позитивним фактором. Тож, коли своєчасно та правильно зроблені перші кроки з інтенсивної терапії, то це дає невелику надію на порятунок організму. Цей період гострої травми триває від 2 до 5 діб. Другий період – токсемія, коли є велика загальна площа мертвої тканини. Боротися з нею можна лише одним методом – видалити усю мертву тканину. До того ж,  тут йдеться не лише про шкіру, а й про м’язи та глибокі тканини. До тих пір триває опікова хвороба, яка може привести до смерті. Але цей процес доволі тривалий та болючий. За одну операцію ми не можемо видалити багато тканини. Коли навіть 40 відсотків ураження шкіри – то це є тотальний дефіцит шкірних покривів. Це означає, що тієї шкіри, що залишилась, не вистачить аби накрити видалені ділянки. Підходить лише власна шкіра. Застосовують ще штучне тимчасове шкірне покриття. Його наразі є достатньо, але воно дуже багато коштує. На сьогодні лікування опікової хвороби у світі є однією з багатовартісних. Без урахування вартості оперативного вручання, лише  медикаментів на добу потрібно мінімум  на 10 тис грн.  Вартість штучного покриття шкіри розміром в 1 квадратний сантиметр становить від 200 грн. Для юнака чи дорослої людини потрібно до 2 метрів також шкірного покриття. Тож коли стається така трагедія, то це окрім фізичного, морального болю ще й великий фінансовий тягар для усієї родини. Досвід показує, що без сторонньої допомоги родини потерпілих не спроможні  самотужки віднайти такі великі кошти. Тому звертаються до благодійників, куди тільки можна…», - продовжує медпрацівник.

Фото прес-центру УОЗ

«Так, наприклад, цього року нам вдалося врятувати життя  16-річного юнака, який страждав через нерозділене кохання, гуляв на залізничному вокзалі та опинився біля вагона електропотяга, де отримав травму високовольтним струмом. Він не робив екстремальне селфі, втім, розумним його вчинок теж не назвеш. Потім цей юнак казав, що практично взагалі нічого не пам’ятає. Втрата пам’яті є критерієм діагностики електротравми. Постраждалі не пам’ятають момент самої травми. В опіковому відділенні обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського разом із завідуючим відділенням опіків працюють ще два лікарі-комбустіологи. На відміну від інших областей, тут є блок інтенсивної терапії на 6 ліжок, де працюють також 6 лікарів-анестезіологів, які надають цілодобову допомогу. В опіковому відділенні розгорнуто 20 ліжок», - резюмував Богдан Нікітенко.

Як повідомляв Житомир.info, 29 вересня 13-річний житомирський підліток, який отримав важкі опіки через ураження струмом і лікувався в опіковому центрі, помер.

Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі