6 березня 2021, 15:40 Житомир: °C
Анатолій Вдовиченко
Експерт з природоохоронних технологій і геотехнологій Академії технологічних наук України, голова правління Спілки буровиків України, головний редактор Всеукраїнського науково-практичного журналу «БУРІННЯ», автор 120 опублікованих наукових праць.

НАУКОВА СПІВПРАЦЯ АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ ПЕТРА ГОЖИКА З ФАХОВОЮ ГРОМАДСЬКІСТЮ

6027ae7bf1160.jpg

6027aed26cbd1.jpg

6027aeae2d688.jpg

6027ae8e59144.jpg

УДК 061:061.3:553.684(477.42)

НАУКОВА СПІВПРАЦЯ АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ ПЕТРА ГОЖИКА З ФАХОВОЮ ГРОМАДСЬКІСТЮ

SCIENTIFIC COOPERATION BETWEEN ACADEMICIAN NAS OF UKRAINE PETRO GOZHYK AND THE PROFESSIONAL PUBLIC

Вдовиченко А. І.1, Чернієнко Н. М.2, Лівенцева Г. А. 3

1 – академік Академії технологічних наук України, голова ГО «Спілка буровиків України», вул. Василя Тютюнника 9, м. Київ, 03680, Україна, e-mail: vdovichenkoai@gmail.com

2 – кандидат геологічних наук, секретар правління ГО «Спілка геологів України», вул. Дубровицька 28, м. Київ, 04114, Україна, e-mail: office@geologists.org

3 – кандидат геологічних наук, голова правління ГО «Спілка геологів України», вул. Дубровицька 28, м. Київ, 04114, Україна, e-mail: office@geologists.org

Vdovychenko A. I.1, Cherniyenko N. M.2, Liventseva H. A.3

1 – Academician of the Academy of Technological Sciences of Ukraine, Chairman of the PO «Union of Drillers of Ukraine»; 9, Vasyl Tyutyunnuk str., Kyiv, 03680, Ukraine, e-mail: vdovichenkoai@gmail.com

2 – Candidate of geological sciences, Secretary of the Board of the PO «Ukrainian Association of Geologists»; 28, Dubrovytska str., Kyiv, 04114, Ukraine, e-mail: office@geologists.org

3 – Candidate of geological sciences, Chairman of the Board of the PO «Ukrainian Association of Geologists»; 28, Dubrovytska str., Kyiv, 04114, Ukraine, e-mail: office@geologists.org

Анотація. Академік НАН України Петро Феодосійович Гожик на посаді директора Інституту геологічних наук тісно співпрацював із фаховими громадськими організаціями, зокрема зі Спілкою буровиків України та Спілкою геологів України. В даній роботі висвітлені важливі заходи, ініційовані громадськими організаціями, які були здійснені за його активної підтримки і безпосередньої участі. Серед таких заходів важливе значення для геологічної спільноти мали Олевські науково-практичні конференції: «Історія відкриття та вивчення Пержанського берилієвого родовища як світового ексклюзиву» до 60-річчя геологорозвідувальних робіт на Пержанському рудному полі, «Стан та перспективи освоєння Пержанського рудного району» присвяченої першовідкривачу Пержанського берилієвого родовища Леоніду Галецькому, круглий стіл з обговорення Концепції ефективного використання відновлювальних глибинних вуглеводневих ресурсів. Кожна з цих подій стала вагомим внеском не тільки в розвиток мінерально-ресурсної бази, але і вирішення законодавчих прогалин у видобувній галузі, сприяння розвитку громадських інституцій.

Ключові слова: академік Петро Гожик, Інститут геологічних наук, Спілка буровиків України, Спілка геологів України, Пержанське берилієве родовище, відновлювальні глибинні вуглеводневі ресурси.

Summary

Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine Petro Feodosiyovych Gozhyk, as the director of the Institute of Geological Sciences, worked closely with professional public organizations, in particular with the Union of Drillers of Ukraine and the Union of Geologists of Ukraine. This paper highlights important activities initiated by public organizations, which were carried out with his active support and direct participation. Among such events, the Olevsk scientific and practical conferences were important for the geological community: "History of discovery and study of the Perzhansky beryllium deposit as a world exclusive" to the 60th anniversary of exploration works at the Perzhansky ore field, "State and prospects of development of the Perzhansky ore district" dedicated to the discoverer of the Perzhansky beryllium deposit Leonid Galetsky, Round Table to discuss the concept of efficient use of renewable deep hydrocarbon resources. Each of these events has become a significant contribution not only to the development of the mineral resource base, but also to address legislative gaps in the extractive industry, promoting the development of public institutions.

Key words: Academician Petro Gozhyk, Institute of Geological Sciences, Union of Drillers of Ukraine, Union of Geologists of Ukraine, Perzhanske beryllium deposit, renewable deep hydrocarbon resources.

Вступ

Наукова і виробнича діяльність академіка Петра Гожика була невід’ємно пов’язана із фаховими громадськими організаціями серед яких Спілка буровиків України та Спілка геологів України. В даній роботі висвітлені такі важливі заходи як Олевські наукові конференції, Галецькі геологічні слухання, круглий стіл з обговорення концепції ефективного освоєння відновлювальних глибинних вуглеводневих ресурсів, заходи по захисту геологічної галузі від руйнації.

Виклад основного матеріалу

23 – 24 жовтня 2014 року у м. Олевськ Житомирської області відбулась науково-практична конференція «Історія відкриття та вивчення Пержанського родовища берилію як світового ексклюзиву» присвячена 60-річчю геологорозвідувальних робіт на Пержанському рудному полі (Галецький та ін., 2016, Галецький та ін., 2016, Саленко, 2014). Ініціаторами конференції були Спілка буровиків та Спілка геологів України за підтримки Інституту геологічних наук Національної Академії наук України. В роботі конференції взяли участь понад 60 представників провідних геологічних наукових установ, органів державного управління та місцевого самоврядування, геологорозвідувальних та видобувних підприємств, громадських організацій, підприємців, засобів масової інформації.

На пленарному засіданні конференції з доповідями виступили провідні фахівці геологічної галузі, наукових установ, підприємств та організацій. З провідною доповіддю про історію відкриття та вивчення Пержанського родовища берилію як світового ексклюзиву виступив першовідкривач родовища, доктор геолого-мінералогічних наук, завідувач відділу геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України (ІГН НАН України) Леонід Галецький.

Інтерес у присутніх викликали не тільки доповіді наукового та краєзнавчого спрямування, серед яких «Перспективи освоєння Негребівського родовища доломітів» (В.М. Загнітко), «Стан та перспективи глибинного вивчення та освоєння надр Житомирщини» (Висоцький Б.Л.), «Проблеми освоєння видобутку та ефективного використання торфу на Житомирщині» (О.К.Рогаль), але й піднята вченими проблема незаконного видобутку бурштину на поліських землях та шляхи щодо її вирішення. Особлива увага була приділена важливій ролі рідкісних і рідкісноземельних металів Житомирщини, які використовуються у провідних галузях виробництва і забезпечують економічну й оборонну безпеку будь-якої держави (військово-промисловий комплекс, атомна енергетика, радіоелектроніка, авіаційна й ракетна техніка, машинобудування, приладобудування, хімічна й медична промисловість, виробництво напівпровідникових матеріалів, спеціальних сортів легованих сталей, композиційних матеріалів та ін.). Окремо обговорювалась роль органів місцевого самоврядування у сприянні розвитку видобувних галузей. Учасники конференції мали змогу виступити зі своїми пропозиціями та побажаннями.

За результатами обговорення учасники конференції відмітили наступне. Видобувна промисловість Житомирщини базується на використанні зручно розташованих природних ресурсів. Своєрідний мінерально-сировинний потенціал краю представлений 524 родовищами і об’єктами обліку (враховуючи комплексність), які нараховують понад 26 видів корисних копалин: титанові руди, рідкісні метали, рідкісні землі, декоративний й облицювальний камінь, п’єзокварц, пірофіліт, бурштин, сировина для скляної та будівельної галузей, торф тощо.

Серед перспективних рідкіснометалевих об’єктів північно-західної частини Українського щита займає Пержанське рудне поле, розміщене в центральній частині Сущано-Пержанської рудної зони. В межах рудного поля відкрито унікальне Пержанське родовище берилію – найбільше у світі за якістю та масштабами руд, єдине родовище у формі гентгельвіну, перше в докембрії та нової рудної формації – лужних метасоматитів. Також відомі: Ястребецьке родовище фтор-рідкісноземельно-цирконових руд, Юрівське апатит-ільменітове та Сущанське дистенове родовища, Центральний рудопрояв ітрофлюориту, колумбіт-циркон-каситеритові розсипи та ін. Запаси промислових категорій та прогнозні ресурси значної кількості перерахованих корисних копалин можуть бути суттєво збільшені при подальшому вивченні території та окремих об’єктів. Наведені родовища та перспективні рудопрояви розміщені в безпосередній близькості одне від одного. Враховуючи подібність технологічних властивостей руд, можуть відпрацьовуватись єдиним гірничо-збагачувальним підприємством. Наявність перспективних рудних об’єктів стало підставою для виділення Пержанського рудного району.

Позитивні результати геологорозвідувальних робіт і економічні розробки останніх років довели можливість створення стратегічно важливої мінерально-сировинної бази рідкісних та рідкісноземельних металів в межах Пержанського рідкіснометалевого рудного району, який за потужністю та світовим досвідом освоєння подібних районів здатен забезпечити розвиток гірничодобувної промисловості Поліського краю. За розрахунками економістів Пержанське родовище берилію детально розвідане і підготовлене для експлуатації з очікуваною високою рентабельністю розробки - понад 30%. Це родовище за масштабами, якістю та новим типам зруденіння віднесено до типу унікальних у світі. У зв'язку із своєю винятковістю і високою економічністю воно може стати об'єктом світової уваги (Галецький та ін., 2016). З метою вдосконалення гірничодобувної, металургійної, хімічної, машинобудівної, авіа-космічної промисловостей, як провідних галузей економіки, необхідно вирішувати задачі широкого промислового освоєння рідкісних металів і рідкісноземельних елементів, як основи впровадження високих технологій і створення конкурентоздатної продукції на світовому ринку.

Перспективи бурштиноносності Поліського краю, як нового напряму геологорозвідувальних та гірничовидобувних робіт, висвітила доктор геологічних наук, старший науковий співробітник ІГН НАН України Ремезова О.О. Вона доповіла про одну з перспективних бурштиноносних зон - Барашівську в Житомирській області, яка є продовженням Клесівської зони Рівненської області, де розробляється значне за запасами Клесівське родовище бурштину. Фізико-механічні властивості бурштину Барашівської зони близькі до властивостей Клесівського родовища, але відрізняються за кольором. Тут переважають забарвлення в жовтих і оранжево-червоних тонах. Фахівчиня відмітила, що використання бурштину в Україні орієнтується лише на ювелірну промисловість, практично відсутня фармацевтична, косметична продукція. Також потребує вирішення питання щодо старательського видобутку невеликих за запасами ділянок бурштину та проблем незаконного видобутку сонячного каменю.

Директор Геологічного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор, доктор геологічних наук В. А. Нестеровський виступив з доповіддю «Першочергові об’єкти подальшого вивчення та розробки бурштину». Головний геолог Іршанського гірничо-збагачувального комбінату В. М. Трохименко доповів щодо перспектив освоєння титанових родовищ Полісся. Про важливу роль органів місцевого самоврядування у сприянні розвитку геологорозвідувальних та видобувних галузей розповів заступник голови Олевської районної ради Ю.В. Халімончук. Також присутні відзначили доповідь молодого вченого Житомирського державного технологічного університету Толкача О. М. про відновлення родовищ пірофіліту на основі сучасних технологій.

По завершенні наукової конференції учасники відвідали місце розвідувальної шахти Пержанського родовища біля с. Рудня Пержанська, археологічні розкопки древнього городища «Бабина гора», музеї в м. Олевськ та с. Юрово. В с. Перга біля будинку місцевої школи, де раніш розташовувалась база Олевської геологорозвідувальної партії Житомирської геологічної експедиції тресту «Київгеологія», відбулось урочисте відкриття пам’ятного знаку у вигляді валуну із пержанського граніту з написом: «Геологорозвідникам Пержанського родовища берилію світового значення» (встановлено з нагоди 60-річчя його відкриття, 24.10.2014 року). Тут відбулась тепла зустріч із місцевими мешканцями, ветеранами геологорозвідки.

За результатами обговорення наукових доповідей та пропозицій місцевого керівництва, з огляду на важливість для економіки країни розвитку окреслених напрямів, учасники конференції прийняли рішення, яке було доведено до усіх зацікавлених установ, відомств.

23 лютого 2018 року в м. Олевськ була проведена друга науково-практична конференція «Стан та перспективи освоєння Пержанського рудного району» присвячена першовідкривачу Пержанського берилієвого родовища Леоніду Галецькому – відомому вченому із світовим ім’ям, керівнику багатьох фундаментальних і прикладних наукових досліджень в галузі геології і металогенії, заслуженому діячу науки і техніки України, лауреату Державної премії УРСР та Державної премії СРСР в галузі науки і техніки.

У своєму вступному слові голова Спілки буровиків України Анатолій Вдовиченко відзначив, що головною метою конференції є визначення значимості для України освоєння Олевського краю та безпосередньо Пержанського рудного поля. В межах рудного поля Леонід Галецький разом із іншими геологорозвідниками відкрив унікальне Пержанське родовище берилію – найбільше у світі за якістю та масштабами руд. У зв'язку із своєю винятковістю і високою економічністю воно може стати об'єктом світової уваги. Наше завдання – розвивати розпочату справу в напрямку комплексного освоєння покладів, якими багатий цей благодатний Олевський край (Авторитетне, 2018, Пержанський, 2018).

Він також висловив глибоку стурбованість тим, що незважаючи на високий науковий рівень і практичний досвід професіоналів галузі, найголовнішою її проблемою є відсутність єдиної чітко сформульованої і усіма однозначно зрозумілої державної політики в геологорозвідувальній галузі, а також широкомасштабних системних і послідовних дій по її реалізації. Залишки геології, поки що, тримаються лише на ентузіазмі окремих, відданих своїй справі фахівців і громадських діячів. Якщо їхнє натхнення вичерпається – геологорозвідка зникне назавжди, тому на нас покладена велика відповідальність зберегти і розвинути минулі і сучасні напрацювання.

Про життєвий шлях і трудову біографію Леоніда Галецького розповів провідний науковий співробітник Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України Микола Шаталов.

Провідний науковий співробітник відділу геології корисних копалин ІГН НАН України Наталія Чернієнко доповіла про першочергові заходи щодо забезпечення комплексного освоєння Пержанського родовища берилію. Пержанський рудний район, за потужністю та світовим досвідом освоєння подібних районів, здатний забезпечити розвиток гірничодобувної промисловості в Поліському краю на багато десятиліть. Великий науково-практичний внесок у дослідження родовища внесла «Пержанська рудна компанія», завдяки якій вперше для Крушинської ділянки даного родовища було зроблено комп’ютерне моделювання з побудовою 3-D моделі, що дозволило по-новому оцінити перспективи Пержанського родовища.

Про стан мінерально-ресурсної бази Олевського регіону доповіла завідувачка відділу геології корисних копалин ІГН НАН України О.О. Ремезова. Про стан геологічної освіти в університеті доповів доктор геологічних наук, професор кафедри мінералогії, геохімії та петрографії ННІ «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка О.В. Митрохин. Голова правління Спілки геологів України, ректор ПВНЗ «Інститут Тутковського» Г.А. Лівенцева ознайомила про результати впровадження стандартів ЄС в шкільну геологічну освіту.

Друга частина конференції пройшла в с. Перга на базі Перганської загальноосвітньої школи. Тут відбувся мітинг з нагоди відкриття пам’ятної дошки присвячений пам’яті Леоніда Галецького. Крім учасників конференції в заході взяли участь мешканці с. Перги, місцеві ветерани геологорозвідки, вчителі та учні школи. Після мітингу відбувся схід мешканців села Перга, на якому було прийнято рішення про найменування однієї із вулиць на честь Леоніда Галецького.

За результатами обговорення конференції було ухвалено рішення ініціювати встановлення пам’ятних дошок Леоніду Галицькому в м. Житомирі, де він народився, та в с. Новий Завод, де він навчався; провести науково-практичну конференцію «Освоєння мінерально-ресурсного потенціалу Полісся» в Житомирському державному технологічному університеті; розробити туристичні маршрути по видатним місцям і геологічним пам’ятникам в рамках «Бурштинового шляху» Європи.

20 червня 2019 року в с. Новий Завод Житомирської області відбулись геологічні читання присвячені Леоніду Галецькому. В школі, де навчався майбутній вчений, встановили пам’ятну дошку.

20 грудня 2018 р. в ІГН НАН України за ініціативи фахової громадськості та активного сприяння Петра Феодосійовича Гожика відбувся круглий стіл з важливої теми: «Формування та реалізація Концепції ефективного освоєння відновлювальних глибинних нафтогазових ресурсів». У засіданні круглого столу взяли участь представники профільної академічної, галузевої та університетської геологічної науки, нафтогазових компаній, відомств, підприємств і громадських організацій (Гожик та ін., 2019; Вдовиченко та ін, 2019, ).У результаті ретельного і тривалого обговорення, в якому взяли участь академіки НАН України, Академії технологічних наук України, Української нафтогазової академії, доктори і кандидати геологічних, технічних і фізико-математичних наук, провідні фахівці нафтогазової галузі, було визнано теорію природного відновлювання нафтогазових ресурсів за рахунок глибинної дегазації Землі науково обґрунтованою і практично підтвердженою. Були опрацюванні механізми істотного впливу нових поглядів і розуміння глобальних процесів, що відбуваються в надрах Землі, на науковий світогляд суспільства та визначення його ролі у формуванні і реалізації державної політики в сферах енергетики й екології.

Серед основних заходів головну роль відведено оприлюдненню зрозумілої широкому загалу інформації про всюдисущі процеси глибинної дегазації Землі та їх істотний вплив на навколишнє середовище і на формування енергетичних та інших життєво важливих ресурсів. Реалізація концепції на початкових етапах не потребує кардинальних реформ і значних інвестицій, але мобілізація і концентрація наявних фінансового, наукового, технічного і кадрового потенціалу на цьому напрямку одразу дасть відчутні результати, які в подальшому стануть значним поштовхом для більш масштабних дій. Широкомасштабні роботи з інтенсифікації видобутку газу згідно з концепцією суттєво зменшують природне забруднення атмосфери, що сприяє вирішенню глобальних екологічних проблем.

Матеріали наведених заходів знайшли широке обговорення на міжнародних конференціях та в ЗМІ (Гожик та ін., 2019; Вдовиченко та ін, 2019, Вдовиченко, 2019).

Висновок

Виконання цілеспрямованих заходів на міжгалузевому та міжрегіональному рівні у плідній співпраці ІГН НАН України та фахових громадських організацій Спілки буровиків України та Спілки геологів України у поєднанні з фахівцями геологорозвідувальної і гірничовидобувної галузей, науково-технічного потенціалу провідних наукових організацій НАН України, місцевих громад є потужним прикладом беззаперечної результативності науково-практичних конференцій.

Вони мали вагоме значення для визначення сучасного стану та перспектив освоєння мінерально-ресурсного потенціалу Пержанського рудного району, зіграли надзвичайно важливу роль у подальшому розвитку Поліського краю, залученню інвестицій у розвиток регіону. Ці заходи стали стартовим майданчиком до освоєння Пержанського берилієвого родовища, вирішення бурштинової проблематики, розвитку Житомирщини та багато інших.

Діяльність академіка НАН України Гожика П.Ф. є яскравим прикладом підтримки фахових громадських організацій. Завдячуючи його високому професіоналізму, лідерським якостям, моральному авторитету, людяності було проведено багато плідних заходів. Він завжди активно підтримував громадськість у захисті геологічної галузі на всіх рівнях. 16 листопада 2015 р. разом зі Спілкою буровиків України сміливо і безкомпромісно відстоював інтереси працівників галузі на засіданні комітету Верховної ради України.

Література

Галецький Л.С., Чернієнко Н.М., Науменко У.З., Ковриженко Л.С. Перспективи промислового освоєння Пержанського родовища рідкісних металів // Актуальні проблеми та перспективи розвитку геології: наука й виробництво. Матеріали Міжнародного геологічного форуму (15-20 серпня 2016 р., с. Коблеве, Миколаївська обл., Україна). – К.: УкрДГРІ, 2016. – С. 41-46.

Галецький Л.С., Чернієнко Н.М., Науменко У.З. Забезпечення першочергового освоєння Пержанського родовища берилію – світового ексклюзиву // Третя науково-практична конференція "Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування", Україна, м. Трускавець, 4–7 жовтня 2016. С. 51-56.

Саленко О. Конференція високого рівня. Видавництво «Зорі над Убортю», 7 листопада 2014, С. 3.

Авторитетне зібрання, присвячене пам’яті колеги. http://olevsk-gromada.gov.ua/2018/03/01/avtoritetne-zibrannya-prisvyachene-pam-yati-kolegi/

Пержанський рудний район в Олевській ОТГ може стати об’єктом світової уваги. http://www.olevsk.zt.ua/suspilstvo/podii/item/304-perzhanskyi-rudnyi-raion-v-olevsku-mozhe-staty-obiektom-svitovoi-uvahy

Гожик П.Ф., Лукін О.Ю., Вдовиченко А.І та ін. Нова теорія про відновлюваність, невичерпність і екологічність глибинних нафтогазових ресурсів. Гожик П.Ф., Лукін О.Ю., Вдовиченко А.І., Петровський О.П., Коваль А.М. // «Дзеркало тижня. Україна», - № 3, - 26.01.2019.

Вдовиченко А.И., Ермаков П.П., Ермаков Н.П. Новое научное мировозрение, основанное на учении о восполняемости глубинных углеводородных ресурсов // Матеріали Шостої міжнародної науково-практичної конференції: «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування» у 2 т. (7-11 жовтня 2019 р., м. Трускавець). Державна комісія України по запасам корисних копалин (ДКЗ), 2019. – Т.2. - С. 229 – 233.

Вдовиченко А.И. Квопросу о неисчерпаемости глубинных углеводородных ресурсов // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения: сб. науч. тр. – К.: ИСМ им. В.Н. Бакуля НАН Украины. – 2019. – Вып. 22. – С. 71 - 77.

References

Galetskiy L.S., Cherniyenko N.M., Naumenko U.Z., Kovryjenko L.S. Perspektyvu promyslovogo osvoennia Perzhans’kogo rodovycsha ridkisnyh metaliv [Prospects for industrial development of the Perzhansky deposit of rare metals / Galetskiy L.S., Cherniyenko N.M., Naumenko U.Z., Kovryjenko L.S.] Aktualni problemy ta perspektyvy rozvytku geologii: nauka I vyrobnytstvo. Materialy mijnarodnogo geologichnogo forumu.15-20 serpnia 2016, Kobleve, Mykolaivska obl., Ukraina. [Actual problems and prospects of geology development: science and production. Proceedings of the International Geological Forum/ August 15-20, 2016, Kobleve, the Nikolaev area, Ukraine] – K.: UkrDGRI, 2016. – P. 41-46. [in Ukrainian].

Galetskiy L.S., Cherniyenko N.M., Naumenko U.Z. Zabezpechennia pershochergovogo osvoennia Perzhans’kogo rodovycsha beryliu – svitovogo ekskliuzyvu [Ensuring the priority development of the Perzhansky beryllium deposit - a world exclusive / Galetskiy L.S., Cherniyenko N.M., Naumenko U.Z.] / Tretia naukovo-prakrychna konferentsia "Nadrokorystuvannia v Ukraini. Perspektyvy investuvannia", Ukraina, Truskavets, 4–7 jovtnia 2016. [The third scientific-practical conference "Subsoil use in Ukraine. Investment prospects"], Ukraine, Truskavets, October 4-7, 2016. P. 51-56. [in Ukrainian].

Salenko O. High-level conference. Zori nad Ubortyu Publishing House, November 7, 2014, p. 3. [in Ukrainian].

Avtorytetne zibrannia, prysviachene pamiati kolegy [An authoritative meeting dedicated to the memory of a colleague]. URL: http://olevsk-gromada.gov.ua/2018/03/01/avtoritetne-zibrannya-prisvyachene-pam-yati-kolegi/ [in Ukrainian].

Perzhansky rudnyi raion v Olevskii OTG moje staty ob’ektom svitovoi uvagy [The Perzhansky ore district in Olevskaya OTG can become an object of world attention]. URL: http://www.olevsk.zt.ua/suspilstvo/podii/item/304-perzhanskyi-rudnyi-raion-v-olevsku-mozhe-staty-obiektom-svitovoi-uvahy [in Ukrainian].

Gozhik, P.F., Lukin, A.Ye., Vdovychenko, A.I., et.all. (2019). Novaya teoriya o vozobnovlyayemosti, neischerpayemosti i ekologichnosti glubinnykh neftegazovykh resursov [The new theory of renewability, inexhaustibility and environmental friendliness of deep oil and gas resources]. Informatsionno-analiticheskiy yezhenedel'nik «Zerkalo nedeli. Ukraina», – Informational and analytical weekly “ZN Ukraine ", 3. [in Ukrainian].

<span class="gmail-tlid-translation">Vdovychenko, A.I., Yermakov, P.P., & Yermakov, N.P. </span>(2019). Novoye nauchnoye mirovozreniye, osnovannoye na uchenii o vospolnyayemosti glubinnykh uglevodorodnykh resursov[New scientific worldview based on the doctrine of the replenishment of deep hydrocarbon resources]. Subsoil use in Ukraine. Investment perspectives: VI Mezhdunarodna nauchno-prakticheska konferentsia: (7-11 oktyabrya 2019 hoda) – 6nd International Scientific and Practical Conference. (1, pp. 38 – 42).  Kiev: State Commission of Ukraine for Mineral Reserves [in Ukrainian].
<span class="gmail-tlid-translation">Vdovychenko</span><span class="gmail-tlid-translation">, </span><span class="gmail-tlid-translation">A</span><span class="gmail-tlid-translation">.</span><span class="gmail-tlid-translation">I</span><span class="gmail-tlid-translation">. (2019).</span> K voprosu o neischerpayemosti glubinnykh uglevodorodnykh resursov [On the question of the inexhaustibility of deep hydrocarbon resources]<strong>. </strong>Porodorazrushaiushchii i metalloobrabatyvaiushchii instrument – tehnologiia ego izgotovlenia i primenenia<strong> - </strong>Rock-cutting and metal-cutter instrument - technical and technology of its manufacture and application, Vol. 22, 71–77. Kiev.: ISM [in Ukrainian].<span class="gmail-tlid-translation"></span>