Під час екскурсії в Словечанський лісгосп Житомирської області головам сільських рад і представникам громадськості показали посинілі стовбури і розповіли про санітарні рубки, затягування з якими здешевлює деревину.
Про це розповідає сайт Житомирського обласного управління лісового і мисливського господарства.
«3 березня в державному підприємстві «Словечанське лісове господарство» провели нараду з питань всихання лісу, до участі в якій, окрім науковців та лісопатологів, запросили також голів населених пунктів, які розміщені у зоні діяльності лісгоспу», - інформує сайт.
З посиланням на начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрія Курінського лісівники повідомляють, що лише за І квартал 2017 року в області виявлено понад 15 тисяч га уражених хворобою лісів. У 2016 через всихання насаджень на 3 тисячах гектарів були проведені суцільні санітарні рубки.
Представників громадськості ознайомили з основною гіпотезою науковців щодо причин всихання: ослаблення насаджень спричиняють глобальні кліматичні зміни. Слабкі дерева і заселяє вершинний короїд – шкідник, переносник офіостомових грибів, які спричиняють «посиніння» деревини.
«Найболючішим є те, що хвороба поширюється надзвичайно швидко. І поки підприємство отримає всі необхідні дозволи на проведення санітарних заходів – уражені дерева втрачають якість. Від цього недоотримує і підприємство, і місцеві бюджети. Адже посиніла деревина годиться хіба що на дрова, а рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів від реалізації дров у рази менша, ніж від реалізації ділової деревини», - цитує прес-служба ЖОУЛМГ директора лісгоспу Олександра Павлушенка.
У Можарівському лісництві сільським головам та представникам ЗМІ лісівники продемонстрували цілі ділянки соснового лісу з рудою кроною, з сухими верхівками та зі стовбурами без кори. На пошкоджених екземплярах легко знайти і «винуватця» - вершинного короїда. Тут же гостям пропонують оглянути розпилений на частини стовбур хворого дерева: «посиніння» в ньому поширюється від верхівки донизу.
«Якщо дерево зрізати на початковій стадії захворювання, то нижня частина стовбура ще не зовсім втрачає свої ділові якості. І пеньок має вигляд здорового. Отож нерідко доводиться чути звинувачення, що під виглядом хворих дерев зрізуємо і цілком здорові. Тут ви на власні очі змогли переконатися, що це не так. Тому й звертаємося з проханням, щоб пояснювали громадам, що хвороба ця ось така підступна», - сказав Олександр Павлушенко.
На думку Андрія Курінського, законодавча база, за якою працюють лісівники, далека від досконалості.
«Дискредитація державної лісової охорони в засобах масової інформації на сьогодні досягла максимально високого рівня, лісівника вважають мало не ворогом лісу. Через це та через певне нерозуміння у владних кабінетах численні звернення лісівників залишаються без належного реагування.Тому вихід із ситуації бачу такий: лісівники, місцеві громади, екологи, лісопатологи, засоби масової інформації, об’єднавшись, разом виробляють пропозиції, запрошують представників уряду до лісу, знову ж спільно пояснюють проблему і тільки таким чином ми зможемо домогтися внесення поправок до існуючих санітарних правил», - каже начальник ЖОУЛМГ.
Нагадаємо, житомирські лісівники не погоджуються з положенням нових санітарних правил щодо залучення громадськості до планування та організації санітарних рубок.
Як повідомляв Житомир.info, у 2017 році на території лісового фонду Житомирського лісгоспу хочуть провести вибіркову санітарну рубку хвойних дерев на площі 1192 га.
Фото прес-служби ЖОУЛМГ
