14 грудня в Житомирі і по всій Україні вшановують ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Голова Житомирського обласного фонду «Дзвони Чорнобиля», ліквідатор аварії на ЧАЕС Леонід Антонюк вітає своїх побратимів.
Текст вітання:
В цей день, 14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – я звертаюся до Вас із словами вдячності за Вашу працю по ліквідації наслідків тієї планетарної катастрофи.
В кожному з нас з молоком матері всмоктане почуття обов’язку: щоб бути там, де найважче, найнебезпечніше, щоб боронити Батьківщину, свою сім’ю, своїх друзів.
Ви вступили у двобій із атомом, Ви не були на даху палаючого четвертого блоку, не бачили того страшного вибуху в ніч на 26 квітня 1986 року – Вам дісталося інше і не менш важке: ліквідовувати наслідки того вибуху - Ви були там, мов на війні. Але війну можна було зрозуміти, побачити ворога. А тут? Тут все ніби квітне і буяє і одночасно несе смерть.
Та особливо гнітючим було те, що біду намагалися приховати, замовчати Ви бачили одне, а вам говорили зовсім інше, Ви хапали максимум рентгенів, а Вам записували дозволений владою мінімум. Ваші товариші вмирали від радіації, а в історії хвороби писали, що смерть з нею не пов’язана.
Ви пережили незрозуміле лихо, Ви змінилися. Все змінилося. Але треба було жити, вчергове виживати, навіть коли смерть була поряд.
Ви заслужили вдячність і повагу, а навколо Вас були невдячність і зневага. Та Ви з покоління переможців. Перемога була досягнута Вашими батьками у травні 1945-го і Ви повторили її через сорок років.
Ми пишаємося Вами. І хай є сатанинські діти, які, сміючись, заявляють Вам, що вони Вас у Чорнобиль не посилали і що взагалі треба його стерти з пам’яті, ми будемо завжди пам’ятати про Ваш подвиг саме у Чорнобилі.
Чорнобильський вітер по душах мете.
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде.
Лиш пам\'ять, лиш пам\'ять усе пам’ятає.
Проте більшість людей по-справжньому вдячні Вам за життя, яке Ви врятували. Вони від щирого серця турбуються про Вас і разом з Вами розуміють, що таке Чорнобиль. Вони не говорять двічі на рік цілком проникливі слова, щоб наступного дня забути і про Чорнобиль, і про Вас. Вони допомагають усім постраждалим від аварії на ЧАЕС. А найголовніше – справжнім, а не паперовим ліквідатором.
Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. Особливо у нашій країні. Тому ми і створили свій фонд. Зрозуміло, він не може вирішити усіх Ваших проблем, особливо на рівні уряду, проте по можливості, а часто і за межами можливого допомагає. І буде допомагати.
Ліквідаторів, на жаль, вважають людьми другого ґатунку, хоча вони навпаки – вищого. Ми говоримо Вам про це не лише у сьогоднішній день. Ми так вважаємо. Ми намагаємося полегшити Ваш біль від незагоєної рани - від хвороби на ім’я «Чорнобиль». Ліки є. Це – пам\'ять і турбота про Вас.
Мирний атом – це благо, але одночасно і жахлива загроза людству. Про це зайвий раз нещодавно нагадала майже чорнобильська аварія на японській АЕС «Фукусіма-1».
Японія чи не єдина у світі, яка ось вже понад двадцять років цілеспрямовано допомагає нашій країні, і Житомирщині зокрема, у справі ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Сьогодні ми низько схиляємо голови перед подвигом тих, хто відійшов у вічність, злетівши янголами на саркофаг.
Живим бажаємо здоров’я і ще раз здоров’я! І щоб Україна, заради якої Ви жертвували життям, нарешті стала для Вас рідною ненькою!
З великою пошаною,
Голова обласного фонду «Дзвони Чорнобиля» Л.О. Антонюк генерал – майор служби цивільного захисту, ліквідатор аварії на ЧАЕС
