В газеті «Місто» надруковано інтерв’ю з мер Житомира Володимиром Дебоєм під заголовком «Працювати чесно - вигідно».
Зокрема, відповідаючи на запитання про пріоритети розвитку Житомира, Дебой назвав головне завдання – формування у городян почуття патріотизму щодо свого міста.
«По-справжньому любити своє місто можна лише тоді, коли ти сам щось робиш, аби воно ставало затишнішим, красивішим, більш квітучим. Про ставлення городян до свого міста свідчить саме впорядкованість місць загального користування, наявність незавершених довгобудів, що руйнуються на очах з плином часу тощо.
Треба змінити меркантильно-споживацький менталітет більшості з нас на бажання особисто брати участь у наведенні порядку, і все піде на краще.
Буду відвертим: коростенці гордяться з того, що вони - з Коростеня, бердичівляни не меншою мірою пишаються Бердичевом, а про нас, житомирян, я, на жаль, цього поки що не можу сказати...
Ми маємо багато гарних прикладів. Однак акцентувати увагу необхідно на тому, що заважає поширенню позитивного. Частина городян не розуміє особистої ролі у вирішенні наявних проблем та вимагає, щоби усі їхні труднощі усувала винятково влада.
У свій час на посаді заступника голови облдержадміністрації мав честь привітати із столітнім ювілеєм бабусю з Коростеня. Мене вразила чистота, що панувала на подвір\'ї цієї жінки: все побілено, прибрано, покрівля не протікає, на городі - гарбузи, картопля... Запитую ювілярку: «Певне, влада допомогла?» «Трохи сама, - відповіла вона, - трохи родичі, сусіди»...
У той же час над під\'їздом звичайної багатоповерхівки Житомира - стільки ж покрівлі, як і у тієї бабусі над хатою. У цьому під\'їзді - півсотні власників квартир. Але лагодити над ними дах повинен, на їхню думку, ЖЕК за кошти міського бюджету.
Тепер пригадаймо, з чого формується бюджет міста. Це - державні кошти на виконання делегованих місту повноважень (забезпечення функціонування освіти, охорони здоров\'я, культури, соціального захисту); податок з доходів городян, які працюють легально; надходження за оренду комунального майна, якого залишилось, на жаль, мало; плата за землю; інші деякі незначні платежі.
Якщо багатоквартирний будинок, де все житло приватизоване, ремонтувати за кошти міського бюджету, то це означає, що на нього підуть платежі і тих житомирян, котрі мешкають у власній хаті-особняку, підприємців і бізнесменів тощо. Це - несправедливо.
Аби у цій справі забезпечити хоча б якийсь паритет, міська влада пропонує співпрацю на засадах публічно-приватного партнерства: частину грошей виділяє місто, іншу частину - городяни. Торік за таким принципом (50 х 50) ми замінили старі вікна на нові у дитячих садках і школах міста на суму майже 3 млн.грн…
У Кам\'янець-Подільському, як розповів мені тамтешній мер, наприклад, торік у такий спосіб утеплили фасади десяти багатоповерхівок. Нинішнього року там вже виявили бажання власними коштами співпрацювати з міською владою задля утеплення житла мешканці ще 20 будинків. Думаю, цей досвід приживеться і в нашому місті.
Все залежить від нас самих. Простий приклад: в одному подвір\'ї багатоквартирного будинку - підметено, пофарбовано, вазони з квітами, а в під\'їзді, що поруч, - вибиті двері, шибки, бруд, занехаяність. Здавалося б, одні й ті ж люди. А ставлення, насамперед, до самих себе - різне...
Міська влада, якою б багатою вона не була, не зможе задовольнити усі пільги, що їх у гонитві за популізмом затвердили народні депутати. Органи місцевого самоврядування опинились між Законом з одного боку і громадою - з іншого. Люди часто не хочуть навіть чути про розмежування функцій держави, області і міста. Вони йдуть зі своїми бідами до того, хто ближче - у мерію…», - сказав Володимир Дебой в інтерв’ю газеті «Місто».
