А тепер про найголовнішу інтригу на найближчий час – як кроїтимуться межі округів? Думаю, коментарів вже заготовлено немало – найкритичніших і наперед. Але головні інтриги якраз відбуватимуться не в тих областях де кількість округів залишилася на попередньому рівні, а саме в "бонусних" регіонах, і цікаві ці округи в першу чергу тим, що у новостворених округах для парашутистів створюються фактично рівні умови з "аборигенами". А ці чотирнадцять новонарізаних округів опозиція спробує зразу ж назвати бонусом для влади, а не шансом для себе. То чи й справді ці чотирнадцять дорозподілених округів опозиція готова здати без бою?
Втім, щодо кількості округів де опозиція й справді готова буде поборотися на результат за різними оцінками поки що не перевищує половини – тобто десь 100-120 мандатів. Власне, спроба підкилимного імперативного перерозподілу мажоритарки як з боку влади, так і опозиції створює такий же непрохідний фільтр для нових політиків як і попередній пакт при голосування за виборче законодавство. І тут опозиція своїми заявами про відкликання голосів за виборче законодавство просто ставить себе в комічну ситуацію – закон був не надто перспективним з самого початку.
А тепер, через рішення КС, його треба знову кроїти. Тільки ж, перед тим, потрібно посипати комусь голову попелом за цей закон.
Тож чим далі до виборів, тим ситуація стає все більш заплутанішою! Тим більше, вона виглядає гонитвою не на партійне виживання, а на індивідуальне. І це індивідуальне виживання проявиться у всій красі при формуванні партійних списків.
А тепер про найголовнішу інтригу старту – скільки грошових мішків проявиться у партійних списках? Саме від їх кількості залежатиме не стільки виборчий результат, скільки рівень майбутньої політичної лояльності з боку того чи іншого виборчого списку. Ту чи іншу опозиційність варто оцінювати за здатністю на ризики, а там де грошові мішки – там ризики не передбачаються.
А тепер можна й погратися в тоталізатор – готовий робити ставку: більше 25% колишніх депутатів у мажоритарці не переможуть. Їхній програш насправді не стане програшем для влади – програшем для влади можуть бути лише власні помилки за такої опозиції.
А от шансом для реформ може стати!
