Родина депутата Павла Жебрівського має потужний фармацевтичний бізнес під брендом "Фармак". Ця фабрика продає відомий серцевий препарат "Корвалол". А ще "Фармак" тривалий час вів гучну інформаційну війну з великим виробником інсуліну – "Індаром". Вони обидва виробляли ліки від діабету, і, звісно, кожний намагався завдати болючого вдару конкурентові.
Директор "Фармаку" Філя Жебрівська кілька років тому стала об’єктом замаху з боку невідомих. Подія співпала з активністю родини з купівлі контрольного пакету акцій фабрики у 2008-2009 роках. Замах не вдався, а за останньою версією журналу "Фокус" Філя стала відчутно заможнішою, зайнявши 53 місце серед найбагатших людей України.
Сам Павло Жебрівський вже багато років є професійним депутатом, і навіть намагається розкрутити власну партію "Українська платформа". Чи він забезпечує політичний "дах" родинному бізнесу, невідомо, але чому би й ні? Відомо, що попри опозиційний статус (він залишився учасником НУНСу) у депутата добрі стосунки з багатьма відомими особами, в тому числі серед діючої влади.
Жебрівський постійно робить гучні заяви в адресу нової влади. При цьому він як досвідчений політик вміє казати різко, але не наводячи конкретні приклади відвертих бюджетних схем. Можливо, він дійсно нічого не знає, а можливо, не хоче створювати неприємності собі та родинному бізнесу. Тим не менше, він охоче розповідає про механізми, завдяки яким такі схеми можуть бути можливими. Саме про це його інтерв’ю "Економічній правді".
- Цього тижня Рада затвердила Основні напрямки бюджетної політики на 2013 рік. Ви її розкритикували. Чому?
- Перед голосуванням за Основні напрямки бюджетної політики, вперше за багато років у Верховній Раді не доповідав міністр фінансів. Ні на бюджетному комітеті, ні у сесійній залі. Причому, якщо під час доповіді у сесійній залі він начебто за наказом Азарова був у відрядженні, то на розгляді у бюджетному комітеті він знаходився в Україні.
- Замість нього Анатолій Мярковський (заступник міністра фінансів, вже багато років він фактично керує бюджетом України) прийшов?
- Прийшов Мярковський. При всій повазі до Анатолія Івановича, нинішній уряд ставиться до до Основних напрямків просто як до папірця. Друге питання. Основні напрямки бюджетної політики не затверджені вчасно. В сесійній залі вони мали бути проголосовані ще до 30 квітня. А вони, як ви бачите, були затверджені лише 22 числа.
- Як уряд це пояснив?
- Ніяк не пояснив.
- Була зміна міністра. Може, це якимось чином вплинуло?
- Вибачте, але навіть якщо доповідає міністр, то не міністр готує цей документ. Крім того, внесли зміни до Бюджетного кодексу. Згідно з ними, бюджет буде базуватися в основному на поданні президента. В кінці кінців, уряд не розуміє, що йому робити. Чи згуртовано давати основні напрямки бюджетної політики, чи все таки чекати щорічне послання президента, і вже на ньому базувати бюджет. Це також вказує на ставлення до бюджету.
- А коли були прийняті зміни до кодексу?
- Десь місяців зо два тому. До речі, ці зміни протирічать Конституції, бо такого поняття, як "щорічне послання президента", серед актів президента немає. Тобто, щорічне послання не є конституційною підставою для формування бюджету. Ми вже звернулися, до речі, до Конституційного суду, і вони вже задумалися, що все це може бути ліквідовано. Але поки що цей закон діє, бо його підписав президент. Тепер подивимося на ключові макропоказники, які вони записали. Насправді, до них є питання. Інфляція виражається однозначною цифрою. Зростання ВВП закладене на рівні 4,5 %, хоча і ЄБРР і МВФ дає максимум 3,5-4%. Ще Мінфін надзвичайно хвалиться тим, що дефіцит бюджету буде дуже низьким - від 0,8% до 1 %.
- Як вони планують його скоротити? Зараз він десь на рівні 4%?
- На цей рік планується 3,5%. Власне вони в макропоказники уряд заклав дуже консервативний сценарій. На моє переконання, консервативні макропоказники потрібні для торгівлі з Міжнародним валютним фондом. Щоб показати МВФ, з яким зупинена програма stand by, що вони готові виконувати вимоги Фонду. І в цьому руслі йде заява Хорошковського (першого віце-прем\'єра – ред.), який сказав, що вони збираються піднімати ціни на газ і електроенергію для населення. На сьогодні, Основні напрямки можуть зіграти тільки для Міжнародного валютного фонду. Адже ні самі державні інституції, ні бізнес жодним чином не розуміють, що стоїть за цими напрямками. Наприклад, в Основних напрямках бюджетної політики вони не указали хоча би приблизний курс, хоча би якийсь коридор. Написали лише, що обмінний курс має бути більш гнучким. Куди вони його гнути будуть - чи вліво, чи вправо - не зрозуміло.
- Але уряд же точно не буде підвищувати ціни на газ та електроенергію в рік виборів? Чи вони можуть?
- Їх зараз притискають обставини. Закінчується чергова пролонгація кредиту ВТБ на 2 млрд доларів. По великому рахунку, є проблема з виплатою тому ж МВФ основної суми за програмою stand by.
- Начебто Юрій Колобов домовився з ВТБ.
- Так, але на зовсім інших умовах. Поки що, кажуть мої джерела у Міністерстві фінансів, вони прагнуть замінити цей кредит на МВФ-івський. Власне, стоїть питання, щоб курс не обвалився ще до виборів. Бо переоцінювати Євро-2012, під час якого начебто має статися величезний приплив валюти, не варто. Науково-експертне управління Верховної Ради акцентувало увагу на тому, що не зрозуміло, по яким програмам відбуватиметься фінансування бюджету. Які ключові програми будуть фінансуватись в повному об’ємі, які в частковому, а які не будуть взагалі. Тобто, на сьогоднішній день до Основних напрямків бюджетної політики не докладені програми, які будуть працювати у тому чи іншому обсязі. Найбільш обділеним в цій частині виявився аграрно-промисловий комплекс. Якщо ви почитаєте, про нього взагалі немає жодного рядку в Основах. На моє питання "чому" мінфінівська відповідь була наступна: вони податків не платять.
- Як Присяжнюк на це відреагував?
- Мярковський нічого не говорив з цього приводу. Якщо подивитись із приводу місцевого самоврядування, то суттєвих змін по фінансуванні місцевих бюджетів не передбачається. Голосування буде по показниках цього року. А я думаю, що ви знаєте, які бувають суттєві недофінансування, особливо у маленьких містечках.
- Мінфін вже повернув гроші, які він минулого року отримав з місцевих бюджетів?
- По великому рахунку, яким чином відбувається: закінчується бюджетний рік, і це все списується.
- Так, а якщо Мінфін запозичив ці гроші?
- Все одно списують як невикористані, та й усе. Єдине, що може бути інакше по другому кошику, але мені інформації з цього приводу жодної не поступало. Тобто, місцеві бюджети недофінансовані. Наприклад, візьмемо Чортківський район. Тільки по місту Чорткову не вистачає 15 млн грн. Мер змушений навіть не здійснювати виплату вчителям. Дуже багато сільських та міських рад вже беруть позички з казначейського рахунку, тому що в них є проблеми навіть з виплатами заробітної плати. Я вже не кажу, що на сьогоднішній день бюджет розвитку (з нього фінансуються зокрема капітальні витрати на будівлі та інше – ред.) як такий відсутній. Місцеві бюджети мають розуміти, що їм "кирдик". Якщо ще один рік можна протягнути, то наступного вже усе валиться.
Тут ще важливо побачити великі диспропорції. Мені дуже сподобалась аналітика, яка показує, що в структурі державного бюджету Донецька область дає тільки 12% надходжень. А отримує трансфертів та субсидій в обсязі 21 % видатків цього самого загального бюджету. Те ж саме Луганська, по моєму, – 4%, а отримує 12%. Тільки Київ 18% дає і 18% отримує. Всі інші центральні та західні області, в тому числі Дніпропетровська, обділені. А Дніпропетровська область робить більший внесок до державного бюджету, ніж отримала транспортних і субсидій.
- Може, там якісь вугільні програми?
- Зрозуміло, але нам весь час говорять, що Донецька область годує всю Україну. Тоді яким же чином вони дали тільки 12%, а отримали 21%? Звідкись-то ці гроші взяті? По соціальним програмам. Основи не передбачають суттєвого зростання соціальних видатків. Досить цікаво написано по першому розряду єдиної тарифної сітки, від якого "пляше" вся оплата бюджетників. Передбачається, що відбудеться поступове зближення першого розряду єдиної тарифної сітки з мінімальною заробітною платою. В яких розмірах? Може 1%, може 2%. Скільки буде? Можливо це просто рівень інфляції.
- Може, їм просто немає чого сказати? Єдине, що зрозуміло з цього документу – це обіцянка ,що "ми продовжимо виконувати обіцянки".
- Так. Крім макропоказників, які виписані виключно для МВФ, все інше декоративне.
- Декілька показників все таки є. Планується утримання державного боргу на рівні не більше 25 %, тоді як зараз це 27,7%. Тобто, вони планують гасити більше ніж запозичувати?
- Так, оскільки інакше не виходить. Вони бачать, що російські банки не збираються їх додатково кредитувати, що програма stand by з МВФ не працює, що ні ЄБРР, ні Світовий банк не збираються фінансувати всі ці речі. Вони розуміють, що доведеться віддавати більше грошей, чим вони надходять. Взагалі, дефіцит вони збираються покривати виключно за рахунок приватизації. Тобто, по кредитах вони заклали песимістичний прогноз. Основні макропоказники начебто складені на той випадок, коли вони будуть в повній ізоляції серед країн.
- А чи немає тут математичної маніпуляції? В 2013 році 25% від ВВП, що зросте, може дати ту ж цифру, що 27,7% від ВВП 2012 року.
- Звичайно, звичайно. Ця маніпуляція із цифрами, до речі, була і по цьому року, і в тому році. ВВП зростає – ми беремо більше кредитів, чим віддаємо.
- Уряд збирається надавати державні гарантії не більше ніж на 1% ВВП. Яка цифра зараз?
- У бюджеті записані 15 млрд грн. на державні гарантії. Тобто, той же 1% ВВП.
- Чи вони витримують цю цифру?
- Поки що витримують. Здається, "Укравтодору" дали гарантії.
- А чи правда, що нещодавно "Укравтодор" не зміг виконати свої зобов’язання по платежах за боргом, і Мінфін був змушений платити за нього?
- Я цього не знаю. Але те, що в "Укравтодора" не вистачає грошей від надходжень – це однозначно. Наскільки я знаю, оцей кредит спричинений чим, що Євро-2012 скоро відкривається, а дорога на той же Житомир ще не завершена. Вони боргують італійським, македонським та турецьким фірмам. І по великому рахунку, Мінфін видав додаткові гарантії на 6,9 млрд грн, щоб розрахуватися по поточним платежам. Сьогодні "Укравтодор" дуже обмежений у фінансовому ресурсі.
Повний текст інтерв’ю читайте тут
Сергій Лямець, Економічна правда
