Політика

"Несповна розуму як інструмент захисту від банку"

13 червня 2012, 09:15

На официальном сайте депутата Житомирского областного совета Владимира Пехова в разделе Бизнес(http://pekhov.org/business/) в числе предприятий - упомянутые в приведенной ниже статье Сергея Щербины холдинги «Агропрайм» и «Агрикор».

К слову, после многочисленных публикаций в интернете об уголовных делах в связи с «криминальным» банкротством этих компаний, господин Пехов ни разу не выступил с официальным опровержением.

С начала весны Владимир Анатольевич еще до официального начала избирательной кампании активно включился в борьбу за мандат депутата Верховной Рады. Сначала жителям Малинского и Коростышевского района он обещал «покращення життя», а потом был переброшен партийным руководством «осваивать» Коростень. Словом, делайте выводы, уважаемый электорат...

"Несповна розуму як інструмент захисту від банку"

Українські юридичні фірми вже давно освоїли специфічний вид послуг – "захист від банків".

Попит на такі послуги шалено виріс після кризи кінця 2008 року, коли багато хто залишився без роботи, але з величезними боргами за машину та квартиру. Банки вимагають гроші у часто неплатоспроможних позичальників, а ті, у свою чергу, намагаються зберегти майно.

Але особливого розмаху юридичні війни набувають, коли ціна питання йде на мільйони. Схем виведення коштів через надання мільйонних кредитів існує більш ніж достатньо.

"Економічна правда" неодноразово висвітлювала такі справи. Це й історія з "Надра Банком" та фірмами Ігоря Єремеєва. Це й багатостраждальний "Родовід Банк". Це "Караван", "Союз-Віктан", "Сіті'ком", "Квіза-Трейд" і Черкаська птахофабрика, які не схотіли платити за облігаціями.

Причому, кожного року вигадувалися все нові способи "поховати" борг. Так, у 2010-му році боржники просто оскаржували поруку за кредитами. У 2011-му один з чиновників Адміністрації президента придумав, що банк не мав права видавати валютні кредити, оскільки у нього не було на це індивідуальної валютної ліцензії. "ОТП Банк" навіть програв такий позов одному зі своїх позичальників-фізиків на рівні Вищого спецсуду, в результаті чого банки завалили анологіичними позовами.

Але виявилося, що корупція в судах, в самих банках, фіктивні банкрутства і таке інше – ще далеко не все. Існують такі, які можуть здивувати не лише суддів, а навіть психіатрів, які звикли до всього.

"Ми всі тут не в своєму розумі". Фото stihi.ru

"Фішкою" 2012 року обіцяють стати "довідки про перебування не у своєму розумі". Їх отримують деякі позичальники, щоб довести в суді, що підписували кредитну угоду або договір поруки в стані несповна розуму.

Ні, для цього їм не треба лягати в божевільню. Пропонується лише отримати висновок судової експертизи про нездатність ухвалювати адекватні рішення при підписанні кредитного договору або договору поруки.

Таким чином, як стверджують юристи, можна уникнути повернення боргу. Схема є простою, як двері – "не знав, що коїв, коли підписував, а значить не маю платити".

Найцікавіше, що таким оригінальним шляхом уникнення відповідальності вирішили йти серйозні бізнесмени, які управляють величезними компаніями.

Про один такий випадок й піде мова.

Обшук у топ-менеджера Коломойського

Ще у лютому на стрічках інформагентств з'явилися повідомлення про обшук у одеській квартирі голови правління компанії "Укртатнафта" Павла Овчаренка.

Підкреслювалося, що дана справа не стосується діяльності "Укртатнафти", яка контролюється групою "Приват" Ігоря Коломойського.

"Економічній правді" вдалося з'ясувати, що слідство щодо названих фірм веде Головне управління МВС у місті Києві. У розпорядженні редакції опинилася постанова суду про проведення слідчих дій у рамках цієї справі.

В судовому документі, датованому 16 січня 2012 року, зокрема, наведений факт, який зацікавив міліціонерів.

Мова йде про розтрату майна двох компаній - ТОВ "Агрікор" та ТОВ "Агропрайм".

Також слідчі розслідують факт підроблення постанови Шевченківського райсуду Києва про скасування та зняття арештів з заставленого майна. Майно знаходилось в заставі "Альфа-Банку".

Справа порушена за частиною 5 статті 191 та частинами 2 і 3 статті 358 Кримінального кодексу.

Перша названа норма визначає відповідальність за розтрату майна в особливо великих розмірах. Такі дії караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна

Друга - підроблення документів за попередньою змовою групою осіб. Це карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Павло Овчаренко поруч з співвласником "Укрнафти" Ігорем Коломойським. Фото oilnews.com.ua

Подробиці справи, на жаль, у офіційному документі не наводяться. Але джерела інформаційного агентства, яке у лютому повідомило про обшук у керівника "Укртатнафти", розповіли наступне.

Нібито у 2009 році заставлене майно "Агрікор" та "Агропрайм" було продано іншим компаніям. А саме, ТОВ "Агрікор Холдинг", ТОВ "Елеватор Агро", ТОВ "Сервіс Грейн" і ТОВ "Агропрайм Холдинг".

Очевидно, це було спробою власників зберегти заставлене майно. Адже, наприклад, "Агропрайм" та "Агропрайм Холдинг" очолював один й той самий директор – Ігнат Лариса Іванівна.

Але чим займаються ці фірми, і до чого тут начальник "Укртатнафти"?

Одеські аграрії

В інтернеті можна знайти докладну інформацію про "Агропрайм Холдинг". Ця компанія була заснована в грудні 2005 року. Тоді до складу підприємства входило 2 відділення, які на 5000 гектарів землі вирощували кукурудзу, соняшник і пшеницю.

Через три роки підприємство втричі збільшило площу сільськогосподарських угідь, і почало займатися експортом.

"Агропрайм Холдинг" обробляв орендовані землі у п'яти районах Одеської області. Станом на серпень 2011 року до складу підприємства входило 18 філіалів, в яких працювало понад 600 осіб.

У планах компанії значилося введення в експлуатацію свинокомплексу, м'ясокомбінату і заводу з виробництва біопалива.

В основному "Агропрайм Холдинг" займається вирощуванням зернових та олійних культур, племінним та товарним свинарством.

Також в інтернеті є інформація про те, що ця компанія бере участь у розвитку соціальної інфраструктури Ізмаїльського району, а в Болграді зводить 25-квартирний будинок для молодих фахівців.

Все було б добре, якби за "Агропраймом" не числилися величезні борги.

Швейцарські франки

Зараз мова піде про ТОВ "Агропрайм", яке раніше очолювала директор ТОВ "Агропрайм Холдинг" Лариса Ігнат. Саме ТОВ "Агропрайм" взяло кредит у "Альфа-Банку", а потім намагалося продати заставлене майно, зокрема, компанії "Агропрайм Холдинг".

13 березня 2012 року Господарський суд Одеської області визнав ТОВ "Агропрайм" банкрутом. Ініціював це банкрутство "Альфа-Банк" ще 30 серпня 2010 року.

Підставою звернення стала неспроможність ТОВ "Агропрайм" виплатити заборгованість по кредиту в сумі 10 млн 506 тис швейцарських франків.

У кінці вересня 2010 суд визнав "Альфа-Банк" кредитором ТОВ "Агропрайм" із грошовими вимогами 79 млн 50 тис грн. Пізніше банк заявив додаткові вимоги до компанії у сумі 73 млн грн.

Крім того, знайшлися й інші кредитори аграрної компанії. Наприклад ТОВ "Беркана Плюс" заявило вимоги на суму 2 млн грн, ТОВ "Інвестиційний менеджмент" зажадало 12 млн 456 тис грн.

У лютому 2011 суд затвердив реєстр вимог кредиторів на загальну суму 150 млн 970 тис грн.

Тільки через рік – у березні 2012 - розпорядник майна "Агропрайму" надав суду висновок аналізу фінансового стану компанії. Розпорядник не знайшов ознак фіктивного банкрутства підприємства, однак дійшов висновку про неплатоспроможність боржника та відсутність можливості погасити кредиторську заборгованість власними активами на протязі 2009 та 2010 років.

Єдиною можливістю часткового задоволення вимог кредиторів у цій ситуації, на думку розпорядника, може бути продаж активів через застосування ліквідаційної процедури. Яку й відкрив суд.

Однак у ТОВ "Агропрайм" був поручитель. Є підстави вважати, що цим поручителем був саме глава правління "Укртатнафти" Павло Овчаренко, до якого приходили з обшуком правоохоронці.

 

Редакція "Економічної правди" отримали дивний спам-лист, що за суттю є класичним "зливом". Деяка юридична компанія начебто пропонувала послугу, яку вона сама назвала "Невменяемость - как инструмент защиты от банка".

Ми написали за запропонованою адресою, і отримали приклад експертного психологічного заключення. В одному з місць документу чи то випадково, чи то навмисно забули витерти прізвище позивача: П. Овчаренко. Це імя було б випадковим збігом, якби не назва - ТОВ "Агропрайм".

Поручитель, якого ввели в оману

У реєстрі судових рішень "Економічна правда" виявила ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. У ній містяться цікаві подробиці.

У грудні 2009 року "Альфа-Банк" звернувся до суду з проханням стягнути з поручителя заборгованість за кредитом в сумі 809 тис швейцарських франків (6 млн 474 тис грн).

Також банк просив повернути заборгованість за процентами у 61 тис швейцарських франків (495 тис грн) та пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 112 тис швейцарських франків (896 тис грн).

Як наголошували у банку, "Агропрайм" не виконав своїх зобов’язань, а, згідно з укладеним договором, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Однак поручитель подав зустрічний позов про визнання недійсним договору поруки.

Автозаводський районний суд Кременчука, до якого він звернувся, задовольнив цей позов, а "Альфа-Банку" відмовив. Це рішення підтвердив й Апеляційний суд Полтавської області.

Цікавою є підстава задоволення позову поручителя - суд вирішив, що його при укладенні угоди… ввели в оману.

Однак банкіри не здалися, та подали касацію до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. "Альфа-Банк" просив скасувати ухвалені в справі рішення та задовольнити позов до поручителя.

30 листопада 2011 року касацію банку частково задовольнили і повернули справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

І тут почалося найцікавіше. У розпорядженні "Економічної правди" опинився висновок того самого експертного психологічного дослідження, зробленого на замовлення поручителя за кредитною угодою між ТОВ "Агропрайм" та "Альфа-Банком"...

Продовження статті читайте тут

Сергій Щербина, "Економічна правда"

Матеріали по темі