Україна

“Народні депутати”, а навіщо вони…

8 January 2008, 19:34
Якось я розмовляв з помічником одного народного депутата (до речі, якого біса їх звуть “народними”? Яке вони мають відношення до народу? Звалися б “депутатами Верховної Ради”, це не так би різало вуха). Так от, він став помічником новообраного депутата, тобто мав можливість спостерігати за, так би мовити, еволюцією свого “патрона”.

Як він каже, у перший рік той був нормальною людиною, а потім, з часом, коли налагодив зв’язки, то й почав активно працювати, “розбудовуючи нову Україну”. За один свій підпис, що допоміг пробити на одну область паливо за держрозцінками, він отримав 300 тис. гривень. І почалось…Гроші, квартири у будь-якому районі столиці, машини, яких за рік поміняв не то три, не то чотири, а дріб’язок - подарунки, підношення - “так єто ж у нас нєпєрєводно”, як казав Свирид Петрович Голохвастов з відомої комедії “За двома зайцями”.

Але страшно те, що це не виключення з правил, а саме правило.

І висновок мого знайомого, людини з аналітичним розумом і з життєвим досвідом:

Верховна Рада - це зграя хижаків, які роздирають та шматують цю нещасну Україну, як тільки дориваються до корита. Що їм та Україна та її народ (”біомаса”, по-їхньому)? Тут головне - побільше усього нахапати: грошей, ділянок земельних, квартир та ще багато чого, родичів пристроїти на пристойні посади, діток “в люди вивести” - та й що ще потрібно?

Отак і йдуть по життю ці “народні”депутати, заради свого добробуту, сіючи зло та зневіру у справедливість у народі та плюндруючи все, до чого торкаються їх руки.

То що ж вони зробили за 16 років незалежності?

Встановили собі “круті” зарплати, пенсії, надали собі квартири та багато інших пільг, що стосуються соціального захисту депутатів, пишет
blog.izbirateley.net

Ну, а для України?

А ні хера, вибачте за брутальне слово, бо більш ємкого слова знайти неможливо.

Завдяки їх “плідній роботі з розбудови України” протягом 16 років ми маємо таке:

1. Живемо в одній з найниціших країн Європи (багатюща країна! - 16 років її грабують, а до кінця ніяк не можуть дограбувати).

2. Нормальних законів - немає, а є - так то якісь напівфабрикати, що потім тільки й доповнюються різними інструкціями та листами, що вже й незрозуміло, чим керуватись: законом чи інструкцією до нього.

3. Мільйони заробітчан поневіряються по усьому світу, покинувши рідні оселі та дітей.

4. Третина населення України живе за межею бідності.

То навіщо вони? Може їх взагалі розігнати під три чорти? Гляньте-но, скільки вони бруду на усіляких ток-шоу один на одного ллють - жах. І це ж далеко не все…

Тим більше, що зараз вони проходять за партійними списками. Є таке поняття, як партійна дисципліна, тобто вся партія голосує одностайно, (я б сказав: “однозграйно”). То вже хай би залишились депутатами Верховної Ради (не народними!) керівникі фракцій, а інших - геть. Зараз пройшло до парламенту п’ять партій, то й залишити б п’ятьох чоловік. Навіщо годувати дармоїдів? Все рівно, інші нічого не вирішують. Хай у цієї п’ятірки буде свій штат консультантів, референтів - але не депутатів.

Це було б правильно, але хто ж на це піде?

Отак і бачимо з року в рік одні й ті ж фізіономії, а нових облич - майже нема.

Є, звичайно, ще один спосіб зарадити цій біді, що впала на Україну, немов чума, але він, за “епохи гуманізму”, не є прийнятним. Хоча є дуже дієвим. Колись, за часів Гітлера, у берлінських приміських поїздах багато людей їздили “зайцями”. Ніякі умовляння та погрози не допомагали. Про такий стан речей доповіли фюреру. Той дав команду: з одного потягу вивести безбілетників і розстріляти. Так і зробили… Навіть один генерал попався. То і його теж…

І, кажуть, по сю пору місцеве населення дисципліновано купує квитки.

То, якби вивести усіх без розбору депутатів останнього скликання у Маріїнський парк та за злочини проти народу України зробити з ними те ж, що й з німецькими “зайцями”, а потім поховати їх під вікнами Верховної Ради, утворивши такий собі компактний цвинтар, та потім черговим “народним обранцям” перед початком сесії проводити таку собі екскурсію цим цвинтарем з нагадуванням, якщо будуть робити те, що робили їх попередники, то цвинтар доведеться розширювати, - то, думаю, кількість ласих до депутатського мандату різко зменшиться, і прийдуть на їх місце люди, які дійсно будуть вболівати за долю України.

Але де та людина, яка могла б дати такий наказ? Гітлер, хто б він не був: звір, чудовисько, та як там його ще не називали, але користувався майже повною підтримкою народу. А тут…

Щоб там не було, але ідея попри все - досить приваблива…
http://zakyiv.com.ua

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі