Термінатор проти марсіан

4 лютого 2008, 17:52

Уже більше двох тижнів триває історія про наслідки бійки у РНБО між Луценком та Черновецьким. Боротьба, на щастя, вже не відбувається у фізичній площині, але все одно це все цікаво. Кулак "Народної самооборони" потрапив у центр фінансової могутності Києва.

Справа, звісно, не в тому, куди бив Черновецького Луценко, що до цього казав київський мер та де були свідки побиття. Якщо Черновецького побили без поважних причин, багато планів демократичної коаліції мають бути скориговані. Навіть якщо цього не сталося і кулак Луценка не став айсбергом для "титаніка" демократичної коаліції, імідж "термінатора" зазнав шкоди.

Можливі "мінуси"

На жаль, час для з'ясування стосунків із "мером усіх марсіан" був обраний Луценком не дуже вдало. За кілька днів до цього, радник міністра МВС Москаль оприлюднив план розширення повноважень міністерства шляхом залучення під його "дах" додаткових силових підрозділів. Хоча експерти сумнівалися в успішності "москальської" реформи, сьогодні знайдеться мало підстав продовжувати розмови про неї.

Триває мільйон разів розкритикована "Регіонами" видача знецінених заощаджень Ощадбанку. Позиції уряду складні, бо не все можна пояснити, а тут ще міністр внутрішніх справ подає особистий приклад з'ясування стосунків у випадках довгого перебування в чергах. Це ж скільки пенсіонерів можуть скористатися такою порадою, щоб одним ударом помститися за втрачені гроші, спаплюжені надії, молодість, що пішла і вже не повернеться…

Та й взагалі хиткі позиції "помаранчевої" більшості навряд чи потребують додаткових скандалів. Опозиція згодна скористатися будь-яким приводом для дискредитації уряду, а тут цей уряд на чолі з його кращими представниками сам іде до ворожих рук.

Можливо, в цей час ідеологи НУНС відверто жалкують про вдмухнутий у їхні голови американськими радниками слоган "Закон один для всіх!". Недарма кажуть, що американці, чудово орієнтуючись у канонах PR та передвиборчих шоу, погано відчувають місцеву, внутрішню ситуацію. Надуманий слоган кампанії, яку вів НУНС, стає кричущо знущальним після історії з Луценком та Черновецьким.

Тож, якщо "Закон один для всіх!", що робити, якщо його порушив перший номер списку блоку "тих, що не скурвились"? Звісно, Черновецький – це не академік Юхновський чи професор Попович. До національного скарбу він не належить, і багато киян по-різному поставилися до новини про цю бійку.

Але негативний присмак залишається. До цього часу Луценко був одним з найменш дискредитованих українських політиків. Його майже не звинувачували у корупції. Звісно, якщо не згадувати відпочинок на Криті та скандал з контрактами для міліційного мобільного зв'язку.

Можливо, виходячи з цих міркувань, його призначили першим номером НУНС. Ця "посада", не маючи ніяких функціональних обов'язків, мала переважно рекламний характер, була іміджевим елементом "оновлення" демократичних сил. І от так послизнутися майже на рівному місці дискусій про столичну землю!

Практика української безвідповідальності

Але, двотижневий перебіг подій свідчить про те, що нам ще дуже далеко до Європи, до якої ми так прагнемо. Луценко не був навіть тимчасово відсторонений від виконання обов'язків міністра внутрішніх справ. Слова його радника Москаля про "розмову двох мужчин" виявилися цілком адекватною реакцією з боку влади та суспільства.

Можливо, що свою справу зробила своєрідна репутація київського мера. Ще невідомо яким чином реагувало б суспільство, якби на місці Черновецького був би хтось інший. До того ж, сам Луценко ще не втратив свій запас популярності, тому його дії сприймаються позитивно, навіть незважаючи на їх неадекватність.

Мовчить президент, мовчить НУНС, ніяк не реагує прем'єр, виправдовуються люди з оточення Луценка. Навіть питання про наявність чи відсутність відповідного відеозапису залишається відкритим.

Тепер залишається очікувати на початок кулачних боїв у Верховній Раді. Бо дивитися на блокування трибуни та штовханину біля президії вже набридло. Уява пересічного українця, що звик до голлівудських бойовиків, вимагає продовження вистави.

…І все ж у тому, що сталося, є і приємний бік. Добре, що не Віталій Кличко був на місці Луценка. Інакше наслідки такого конфлікту, як політичні, так і антропологічні, було б тяжко оцінити без зайвих емоцій.

Юрій Корогодський, 4post, для УП

http://www.pravda.com.ua/

Матеріали по темі