1 лютого в Житомирському прес-клубі відбулась презентація результатів дослідження «Успішні реформи – запорука конкурентоспроможності держави» Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFK) «Ділове середовище та покращення конкурентоспроможності держави» Презентував дослідження аналітик МФК Сергій Осаволюк.
З 1 січня 2008 року вступив в дію Закон України «Про державний контроль». В ньому прописані нові засади для перевірок суб’єктів підприємницької діяльності.
Новації Закону послугували предметом обговорення на засіданні прес-клубу реформ. Разом із аналітиком проекту Проекту Міжнародної фінансової корпорації ( IFC) “Ділове середовище та розвиток підприємництва в Україні” Сергієм Осаволюком “плюси” й “мінуси” нового закону обговорювали представники структур і служб, котрим, судячи зі змісту нововведень у Законі, доведеться “ламати” вироблені роками стереотипи, до виконання яких їх зобов’язувала попередня редакція закону.
У ході засідання Сергій Осаволюк ознаймив учасників цієї суперечливої дискусії з результатами дослідження, проведеного IFC “Успішні реформи-запорука конкурентоспроможності держави”. Зокрема, констатував такі факти: в глобальному рейтингу конкурентоспроможності Україна посідає 78-е місце, і 139-е-у рейтингу умов ведення бізнесу.
Це повязане з високою вартісттю (й складністтю водночас) вимог системи технічного регулювання, котрі стримують розвиток бізнесу й економіки у цілому. Інкаше кажучи, “зарегулювання” підриває такі потенційні конкурентні переваги України, як її вигідне географічне розташування, наявні ресурс робочої сили, й природні ресурси, а також промислової інфраструктури. До цього часу нові технології й товари залишалися незаконними доти, доки не одержували схвальної оцінки державними регуляторними органами.
Або таке: нове обладнання не можна імпортувати, й нову продукцію не можна виводити на ринок, якщо вони не відповідають існуючим стандартам або зареєстрованим в органах ДССУ технічним умовами. А це вимагає не тільки багато коштів, а й часу. Як результат-модернізація українських підприємств гальмувалася, не генерувалися нові технології, а нові товари з’являлися повільно. Відтак замість виробництва інноваційної продукції Україна продовжує залишатися постачальником сировини й виробником традиційних напівфабрикантів.
Оперуючи даними дослідження аналітик проекту IFC Сергій Осаволюк зуважував, що чинна база стандартів в Україні неєфективна та застаріла. “Наділивши стандарти дефакто статусом обов’язакового документа, держава примушує виробників застосовувати застарілі норми,- казав він. -У країні діють 16 765 міждержавних станадртів (ГОСТів), розроблених до 1992 року, 46 відсотків із яких прийняті ще до 1980 року”
Як вивилося, в Україні на сьогоднішній день є обовязковими майже 80 тисяч нормативних документів (стандартів і технічних умов), тоді як потреби економіки на рівні ЄС задовольняють лише близько 18 тисяч гармонізованих стандартів.
Набуття чинності вищезгадуваним Законом має поліпшити становище ділового середовища, переконував аналітик проекту.
Найперше - цей закон зменшить кількість і тривалість перевірок, а також забезпечить прозорість інспекцій, й надасть підприємцям більше прав. Однак, щоб закон почав працювати, чисельні контролюючі органи повинні змінити свої нормативні документи. Очікується, що першим кроком реформування в сфері технічного регулюванння стане скасування обов’язкової стандартизації та скорочення видів товарів, котрі підлягають обов’язковій сертифікації.
