19 серпня православні християни святкують свято Преобаження Господнього. Воно є одним з дванадцяти найголовніших після Пасхи. Припадає на Успенський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.
Особливістю свята Преображення, як і всіх Господніх свят є те, що ввечері в день свята на Вечірні звершується Вхід з кадилом і обов'язково співається Великий Прокимен, - повідомила Житомир.info прес-служба Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Житомира.
На свято Преображення або, як його ще називають у народі, на другого Спаса, люди приходять до храмів освячувати яблука з нового врожаю.
Основою для встановлення звичаю освячувати плоди саме 19 серпня було те, що на Сході (зокрема в Греції) до цього часу достигають плоди, найважливіші з яких – колоски і виноград – приносяться для благословення і вияву подяки Богу за отримання плодів.
Освячення плодів 19 серпня має ще і іншу таємницю, а саме: в події Преображення Господнього потрібно було показати те нове відновлення, в яке вступила людська природа після воскресіння Господа і вступлять в загальне воскресіння всі віруючі. Але оскільки в світ через людину ввійшов гріх, прийшла в непорядок внаслідок цього і природа, яка разом з людиною очікує відновлення через благословення Боже. І в цій надії людина утверджується церковним благословенням плодів.
"Зазвичай Преображення сприймається віруючими як свято, на яке потрібно освячувати яблука. Але за церковною традицією яблука освячували там, де не ріс виноград. Тому що освячувати цього дня потрібно те, що потім дасть нам вино і хліб – виноград і пшеницю", - розповідав Газеті.ua протоієрей Георгій Коваленко.
У цей день на церковну паперть приносять й інші плоди врожаю: горох, картоплю, огірки, жито, ячмінь тощо. Все це священик повинен після обідні благословити і прочитати над ним молитву, за що вдячні прихожани наділяють його так званими начатками — потроху від кожного сорту з принесених плодів. Освячення у цей день винограду і різних фруктів та овочів символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя.
Одна з традицій свята - не їсти яблука до Спаса. Жінки, в яких померли діти, або які скоїли аборт, беруть на себе добровільний піст. В народі кажуть, що тоді Божа Матір цим ненародженим або померлим дітям дає яблучка у Царстві Небесному.
Другий Спас — це день поминання померлих родичів. За народним віруванням, це третій вихід померлих на світ у весняно-літньому сезоні.
Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічають погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою.
Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса — такою буде і Покрова (14 жовтня). У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: "Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!".
Прес-служба Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Житомира оприлюднила розклад святкових богослужінь у храмі 18-19 серпня.
