Крупи, овочі, побутова хімія, одяг та книжки – такий набір активісти громадської організації «Автомайдан-Житомир» 7 вересня відвезли для вихованців дитячого будинку у Білгород-Дністровський Одеської області – там тимчасово оселилося 67 дітей з Луганська.
«Київські волонтери зібрали допомогу для дитячого будинку, в якому знаходяться діти з Луганська. Волонтери звернулися до всеукраїнської спілки «Автомайдан», і ми разом з тернопільськими хлопцями з Автомайдану допомогли їм доставити допомогу в дитячий будинок. Завантажили бус і поїхали. А по дорозі ще й купили дітям кавунів: коли волонтери дізналися, що ми заправляємо свою машину за власні кошти, на зекономлені гроші вирішили купити дітям кавунів. Дорогою придбали і зубні щітки та пасти», - розповів активіст ГО «Автомайдан-Житомир» Іван.
Серед вихованців закладу – діти-сироти, які раніше жили у луганському дитячому будинку, та малеча, батьки якої з певних причин перебувають у небезпечні зоні АТО.
«З одним хлопчиком ми спілкувалися: його мама залишила у дитячому будинку, а сама поїхала шукати старшу доньку», - розказує активіст про долю 10-річного Ростислава.
Про війну діти знають, однак переконані: Росія – не ворог.
«Таке враження, що все те, що вони побачили по російському телебаченні – у них і лишилося, і все. Вихователі не вмикають для них новини. Ми питаємо: «А ви знаєте, що зараз Росія воює з Україною?» І пояснюємо: «Зараз у вас вдома йде війна, тому що Росія напала на Україну». А вони кажуть: «Так Росія ж допомагає». Коротше, страшно…
Я розмовляю українською. Вони запитують: «А ви завжди українською говорите?» Кажу: «Так, а ви не розумієте?». «Ні, розуміємо, - відповідають, - але українською не говоримо. У школі російською і спілкуємось, і навчаємось». Нас це зачепило…
У нас на машині був прапор: наполовину – України, наполовину – ЄС. Український стяг діти впізнали, а от Євросоюзу – ні», - дивується Іван та своєю розповіддю вкотре доводить: чужих дітей не буває.
«Ці діти страждають від війни. Вони туляться, аж усе всередині розривається. Хлопчик Ростислав підходив до нашого активіста Олександра, прощається з ним разів п’ять. Саша подарував йому кепку, а той знову і знову підходить, обіймає…», - каже Іван.
Київські волонтери їздили у Білгород-Дністровський вперше, однак зголосилися взяти під опіку вихованців тамтешнього дитбудинку. Житомирські ж автомайданівці вирішили: возитимуть допомогу маленьким жителям Сходу, які й досі перебувають в зоні проведення антитерористичної операції.
«Ми їздимо в зону АТО - возимо військовим допомогу. Київських волонтерів це дуже зацікавило, тому що там є дитячі будинки, в яких досі перебувають дітлахи. Ми будемо працювати в тому напрямку, щоб і їм туди возити допомогу», - розповів про плани автомайданівець Іван.
Автомайданівці завантажують мікроавтобус у Києві
