Таємний «Бункер Сталіна» у Коростені. Фотоекскурсія унікальним військово-історичним комплексом

Радянська історія досі має безліч нерозгаданих таємниць - це добре розумієш в таких місцях, як військово-історичний комплекс «Скеля» - підземний військовий об'єкт Коростеня, що зведений у граніті та є одним з найбільш секретних комплексів сталінської епохи. Масштаби і якість виконаних робіт у ньому вражають, а ось точне призначення самого об'єкта залишається загадкою.

Деякі експерти називають цей підземний комплекс не інакше, як «бункер Сталіна». Світло на цей унікальний комплекс могли пролити секретні документи, які досі зберігаються в московських архівах під грифом «Цілком таємно», однак офіційна Росія не бажає надавати їх Україні як мінімум до 2039 року.

Об'єкт «Скеля» просто вражає відвідувачів: підземний тунель довжиною 156 метрів, в якому розміщено понад 30 кімнат, пролягає на 40-метровій глибині (це 2 метри бетону, 18 метрів моноліту граніту і 20 метрів ґрунту). Об’єкт здатен витримати атомний вибух. Достеменно відомо, що цей об'єкт має як мінімум три рівні-поверхи, однак доступний для відвідувачів і вивчений фахівцями зараз лише другий поверх. Один з рівнів-поверхів затоплений водою, інший – уже кілька десятиліть замурований за рішенням міської влади, після того як у підземеллі безвісти зникли діти.

Керівник будівництва цього військового комплексу, відомий генерал Дмитро Карбишев, втілив у життя чудову ідею. Для вирішення своєї задумки він використовував стародавні древлянські підземелля, які були переобладнані під запасний командний пункт Коростенського укріпрайону і стали частиною оборонної «лінії Сталіна».

Роботи над об'єктом «Скеля» почалися в 1928 році, а закінчилися в 1937. Секретний бункер покривало п'ять рівнів металевих маскувальних сіток, що захищали від авіаударів, а потужні противибухові двері могли витримати прямий постріл гармати.

Особливої уваги заслуговує якість виконаних робіт в самому бункері - вона настільки висока, що всі механізми тих часів і до цих пір залишилися в робочому стані. Всього 15 хвилин буде потрібно, щоб перевести цей об'єкт з «музейного» в бойовий стан. Командний пункт повністю автономний - тут є свій колодязь з питною водою. Передбачена також система контролю рівня тиску, зовнішня і внутрішня вентиляція, санпропускник, водопровід, дизельні генератори, що забезпечували автономне енергопостачання. У бункері були робочі приміщення, їдальні, кімнати відпочинку. У підземеллі підтримується цілий рік стабільна температура +16 за Цельсієм. Каналізація в бункері теж ще з часів Карбишева, для дослідників вона є ще однією загадкою - куди діваються стоки з неї невідомо. А от система зливу змонтована так, що ніякі повені та бурі цьому об'єкту не загрожують.

Окремої уваги заслуговує кімната урядового зв'язку та зал оперативного зв'язку зі штабом Червоної Армії - тут досі працює кнопка тривоги і діє чудовий телефонний зв'язок - прямий зв'язок з Москвою.

Секретів «Скеля» приховує чимало, тож роботи фахівцям ще належить багато. Наприклад, нещодавно під час останніх досліджень була виявлена в об'єкті таємна кімната. Увагу привернула кам’яна кладка, при тому, що всі стіни музею бетонні. Завдяки цьому вдалося виявити невідомий до цього часу хід між кімнатами №12 та №9, який не був позначений на жодній схемі.

Фото Андрія Дідковского

Житомир.info за матеріалами Korosten-info.com