Після двотижневої новорічної перерви десятки тисяч житомирян перелаштовуються з відпочинку на робочий лад. Попереду у більшості ще відпрацювання новорічних і різдвяних вихідних по суботам: 17 і 31 січня і 14 лютого.
Попри те, що Кабмін схвалив розпорядження про 9 вихідних на новорічні свята, низка підприємств влаштувала довші канікули, ще до нового року відправивши працівників у відпустки і зупинивши виробництво до 12-го січня. Серед них Житомирське державне протезно-ортопедичне підприємство, Житомирська панчішна фабрика, Житомирський завод огороджувальних конструкцій та інші.
Попри те, що свята закінчилися, працівники не припиняють розмови про доцільність таких вихідних:
«Такі затяжні вихідні, коли підприємство повністю зупиняється, – не в радість, бо наша зарплата залежить від кількості виконаної роботи, - каже працівниця Житомирської панчішної фабрики Валентина Поліщук. – Нам би не відпочивати,а скоротити кількість святкувань, тоді б і люди мали змогу заробити, і держава отримувала більше податків. А так виходить: на Новий рік, травневі свята, Паска – підприємства зупиняються»
Аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» порахували: у 2014-му році з 365 днів 104 були вихідними (суботи та неділі). Ще 10 «неробочих буднів» українці отримали через офіційні державні свята: Новий рік, Різдво, 8 березня, Великдень, 1 і 2 травня, День Перемоги, Трійця, День Конституції і День Незалежності. Крім того Кодекс законів про працю України гарантує найманим працівникам 24 дні щорічної оплачуваної відпустки. Зрештою, 138 днів у році населення відпочивало, а це 38%.
Хто добре відпочиває, той ефективно працює
Здавалося б: можна скоротити кількість вихідних і таким чином вирішити низку економічних проблем у державі. Втім на практиці все зовсім не так. Проаналізувавши статистичні дані Організації економічного співробітництва та розвитку, які стосуються найбільш економічно розвинених країн світу, аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» дійшли висновку: продуктивність більша у тих країнах, де працюють менше годин у році.
А статистика говорить таке: лідерами серед країн ЄС за кількістю годин, проведених за роботою середньостатистичним працівником в 2013 році, є Греція, Польща та Угорщина. Далі за списком йдуть країни Центральної та Східної Європи, а також жертви кризи 2008 р – Ірландія, Італія, Португалія, а дві найбільш розвинуті країни ЄС – Нідерланди та Німеччина - займають, відповідно, останнє і передостаннє місця. Менше годин працювали середньостатистичні працівники Норвегії, Данії, Франції, Словенії (найбільш успішної країни серед європейських «новачків»), Бельгії та Швейцарії.
Приблизно така ж ситуація і з середньою кількістю відпрацьованих робочих годин на тиждень: головними «ударниками» є країни другого і третього ешелону, тобто саме ті, які знаходяться внизу рейтингу продуктивності праці. Якщо в Польщі одна людина за годину виробляє продукції по послуг на $ 28,4 для ВВП, то в сусідній Німеччині – $ 62,2.
Якщо в країні не впроваджені технології, які дозволяють більш ефективно розпоряджатися трудовими ресурсами і розвиватися, то доводиться домагатися зростання ВВП залучаючи більшу кількість працівників.
Досвід Європи
У ЄС діють норми для усіх країн-членів: робочий тиждень не більше 48 годин і щорічна оплачувана відпустка не менше 20 днів.
В Європі також вважають, що на продуктивність праці впливає задоволеність умовами праці і сприйняття їх як справедливих. І це переважує економію від зниження зарплати або додатковий прибуток від скасованих відпусток. Так рівень задоволеності роботою вищий в Норвегії, Нідерландах та Німеччині (79%, 75% і 73%, відповідно), ніж в Словаччині, Греції та Угорщині (61%, 57%, 57 %), де працівники працюють більше.
У кожній країні законодавство встановлює низку офіційних святкових днів, які є вихідними. Не скрізь вони оплачуються роботодавцем, але загальна кількість неробочих святкових днів (від 7 в Греції до 15 в Словаччині) в більшості випадків перевищує український показник.
У Нідерландах, наприклад, 20-денна мінімальна оплачувана відпустка не перевищує загальноєвропейський поріг. Як і в Україні працівники отримують ще 10 вихідних за рахунок святкових днів. Але на практиці тамтешні наймані працівники трудяться в середньому лише 31 годину на тиждень і це найнижчий показник в ЄС, а на практиці тривалість щорічної оплачуваної відпустки складає близько шести тижнів.
Найвідомішим прикладом скороченою робочого тижня є Франція, де нормою є 35 годин на тиждень. У Франції 11 офіційних святкових днів у році. Мінімальний розмір відпустки - п'ять тижнів у році, тобто 25 робочих днів. Крім того, ті, хто працює більше 35 годин на тиждень, отримують додаткову відпустку до 22 днів у році.
Мінімальна тривалість відпустки у Польщі не перевищують загальноєвропейського мінімуму, але є певні особливості. Скажімо, розділити 20-денну відпустку на кілька частин можна лише за бажанням самого працівника, і в цьому випадку одна з частин повинна бути не менше 14 календарних днів. Також, коли загальний трудовий стаж працівника (у який зараховується служба в армії, навчання, відпустка по догляду за дитиною, період отримання допомоги після звільнення) перевищить 10 років, то тривалість відпустки збільшується з 20-ти до 26 днів.
Ще одна сусідка України Словаччина, що входить в ЄС, має 15 офіційних свят плюс щорічна відпустка тривалістю 4 тижні. Довжина відпустки, як і в Польщі, залежить від стажу, тому фактично всі громадяни у віці 33 року і старше, мають право вже на п'ятитижневий відпочинок.
Дослідження демонструють, продуктивність праці дійсно пов'язана з кількістю робочих годин у році – але у випадку Європи ця залежність є зворотна.
Відпочивати з користю
Про дійсно відчутну економічну користь свят у Житомирі говорять ті, хто займається роздрібними продажами.
«Щороку на новорічні свята ми спостерігаємо неймовірно великий наплив покупців, – розповідає Володимир Грінченко, продавець-консультант одного з житомирських магазинів побутової техніки. – Часто за кілька передноворічних днів ми продаємо більше техніки ніж за місяць у «спокійний» час».
Також цьогоріч житомиряни вперше вирішили перейняти практику європейських святкувань і біля центральної новорічної ялинки розмістили різдвяний ярмарок. До участі запросили народних умільців, які мали нагоду продавати сувеніри та частування, виготовлені власноруч.
«Ми спробували і не пожалкували, - каже керівник проекту «Різдвяний ярмарок» Олександр Ревнивцев. – Ми хотіли дати житомирянам розуміння того, як відбувається святкування Різдва у Європі, і нам це вдалося. Щовечора люди приходять туди для спілкування. Задоволені і продавці, усі продали свій товар, особливо ті, хто займається народними промислами. Тож тепер вони записуються у чергу, аби і наступного року стати учасниками ярмарки».
Тепер організатори Різдвяного ярмарку задумаються над тим, щоб не чекати рік, а продовжити ярмаркову традицію вже на весні, коли житомиряни отримають чергову низку вихідних.
Оксана Трокоз для Житомир.info
