30 квітня кількасот житомирян на майдані Корольова провели в останню путь загиблого бійця батальйону «Артемівськ» Віктора Лаговського.
У липні минулого року він пішов добровольцем захищати Україну. З 22 вересня перебував у зоні проведення АТО.
«Він навіть не сказав мені, що пішов, а потім сказав: «Оля, вибач мене, будь ласка, я не міг по-іншому поступити, я не можу сидіти на дивані і просто спостерігати за цим, що робиться. Ти подивись, гинуть які молоді хлопці, а я буду сидіти? Що я розкажу своїм внукам, коли вони мене запитають: діду, а чому ви сиділи, чому нічого не робили?». Він – дійсно патріот. Я зразу не зрозуміла його патріотизму. Він мені жодного разу не сказав... Весь час казав, що він у Дніпропетровську, він мене так оберігав, щоб я не хвилювалася. І навіть сказав, коли був у Дебальцеве, навіть якщо 5 днів мене не буде на зв'язку, не переживай». - плаче дружина загиблого Ольга Лаговська.
13 лютого під час виконання завдання Віктор Лаговський отримав смертельне поранення у голову.
«У нас була задача поїхати, забрати 300-х. Забрати, вивезти і все, а виявилось, що там регулярні війська російської армії, морська піхота. Не дуже зрозуміло було, з чого вони стріляли, тому що спочатку почали мінами накривати, це ще нічого, а потім два точних вистріли в БМП і в танк. Там смертельні поранення були», - каже Сергій Журавський, який того дня виконував завдання разом з Віктором.
Більше двох місяців Віктор Лаговський вважався зниклим безвісти. Ідентифікували його за результатами експертизи ДНК.
Поховали бійця на Смолянському військовому кладовищі у Житомирі. У Віктора Лаговського лишилася мати, дружина і двоє синів.
