Студент із Португалії, який навчається у Будапешті, приїхав до Житомира, щоб побачити музей Корольова. Гонсало Проа поділився з Житомир.info враженнями від України та нашого міста.
«Мене звати Гонасало Проа, я з невеликого села поблизу Лісабону, що у Португалії. Я навчаюся у Будапешті за програмою «Еразмус». З того часу, як я був підлітком, я був зачарований Центральною Європою. Потім стався Майдан, і це нагадало мені, що сталося в моїй країні, і я почав цікавитись тим, що відбувається в Україні. Тож, коли мій друг запросив мене здійснити подорож Україною, я не міг відмовитись. Я був у Києві, і тепер я тут, у Житомирі.
Всі мені казали, навіть друзі з України, що це дуже бідна країна, все так погано, а я приїхав і кажу: та все нормально. Деякі речі нагадують мені мою країну. Я прийшов на житомирський ринок, це було для мене трохи ностальгічно. І ще архітектура, вона фантастична, всі ці старі будівлі. У центрі у вас немає цих величезних, потворних бетонних блоків, які ти бачиш, коли повертаєшся додому. Широкі вулиці, і ще дещо, що важко знайти - це великі парки, природа навколо центру міста. І ще річ, яка мені здалася дивною: вулиці дуже чисті, але майже ніде я не знайшов смітників. В Португалії люди часом поводяться так, що смітник знаходиться в десяти метрах, але вони кидають сміття просто на землю, типу «А, нам все одно».
Я схиблений на космічній тематиці, тож я рушив до музею імені Корольова. Власне, це перше, що мені сказала мій друг: там є музей на честь Корольова, він народився в Житомирі. Я такий одразу: «Я хочу туди сходити». Я доторкнувся до станції «Союз», яка була у космосі, це такий досвід для мене. Мене цікавлять і танки, і ці пам’ятники з гарматами та танками навколо. Але у Києві, коли ми побували у музеї Другої світової війни, це змусило мене задуматись над однією річчю. Російські медіа завжди кажуть щось на кшталт: «О, Друга cвітова війна, Друга cвітова війна»? і мені завжди здавалося, що патріотизм такий типу: «Ми такі круті». А в Києві я побачив, скільки людей загинуло, і скільки було знищено. І я зрозумів, що це не «Ми такі круті», а «Для нас це було так погано, але ми це пережили, і це було дуже боляче, і болить нам досі», - ділиться враженнями студент.
Гонсало також розповів, що новітня історія України нагадує йому історію Португалії.
«Якщо бути абсолютно чесним, це нагадує мені мою власну країну, коли я був дитиною. Тому що ми були у африканській війні, ми були під фашистською диктатурою. А потім була революція і було десятиліття плутанини, але після цього люди зібралися, речі стали змінюватись на краще. Але це не відбулося одразу, і в цій країні я бачу речі, які погані, але і моїй країні вони теж були погані, але змінились на краще, тому що людям це набридне, і вони робитимуть щось, щоб покращити ситуацію. Це не відбувається одразу, для цього потрібен час. Старі люди мають бути звільнені, щоб нові могли прийти на їх місця. У вас буде більше віри у майбутнє. І якщо буде більше віри у майбутнє, ви будете вкладати не в себе, а в своїх дітей. Щоправда, ви не зможете це зробити, поки у вас корумповані політики, поліція, яка не працює. І я говорю не тільки про Україну, в Португалії теж є корупція, інші види, але є. Вам треба змінити ставлення до неї. Тому що в мене на батьківщині теж було таке звичне: «Мені потрібен цей документ». «Заплатіть трохи зверху і отримаєте його швидше». Але людям це почало набридати, і кожне покоління стає трохи краще», - впевнений Гонсало Проа.
В житомирському музеї космонавтики. Фото зі сторінки Гонсало Проа в соцмережі
