Місто

Троє бійців розповіли студентам Житомирського технологічного університету, як воювали в АТО

5 квітня 2016, 15:23

Студенти  Житомирського технологічного університету сходяться до аудиторії. Тут аншлаг, бо сьогодні на них чекає особлива лекція. Троє бійців, які повернулися з АТО розкажуть, якою вони бачили війну.

Десантник 95-ї бригади Владислав Кузнєцов відверто розповідає, як після анексії Криму разом з побратимами вирушив боронити українські кордони. Розповідає про службу, і про те, як в липні 2014 року втратив руку, рятуючи свій екіпаж.

«Взяли і кинули нам гранату. Граната влетіла в БТР, я її викинути встиг, руку не встиг забрати. Якось так», - згадує Владислав.

Студенти цікавляться, яким був солдатський побут на передовій, і що підбадьорювало найбільше. Десантник одразу згадує про листи і малюнки від земляків.

«Десь є якесь затишшя, ніхто не стріляє, там десь сидиш, розглядаєш ці малюнки. Або брали у нас розклеювали усі стіни в будівлі, де ми знали, що не особливо там обстріли можуть зашкодити цим малюнкам. Приємно було надзвичайно, розуміли, що люди нас підтримують, не даремно ми там стоїмо», - розповідає Владислав Кузнєцов.

Втім, місцеве населення не завжди сприймало бійців дружньо. Підтверджують це доброволець батальйону "Азов" Володимир Личагін і колишній військовий 37-го окремого полку зв'язку Сергій Рятте.

«І матюки, і обзивалися. Два хлопчика по 10 років йшли, сказали нам, он, дивіться, укропи йдуть. Зрозуміло, що не дитя саме, а батьки йому це все розказують, а вже кінець літа йшли, то бабусі дідусі казали, хлопці, беріть яйця, яблучка, картоплю», - розповідає Сергій Рятте.

«По-перше треба зрозуміти, що менталітет жителів Донбасу зовсім інший. Вони на нас не схожі, але вони прекрасні. Я приходжу в магазин з автоматом ковбаси собі купити на обід. Вони кажуть: що прийшов нас розстріляти? Так, ми за ДНР. Це неозброєні люди говорять озброєній людині чужій. Я відповідаю, ні я прийшов ковбаси взяти. Кажуть, та ні, давай розстрілюй. Кажу, дайте мені ковбаси і я просто піду. І вона мені допомогла вибрати свіжу ковбасу, каже, у мене є син твого віку. Це милі люди насправді. Як до них поставитись? Завжди потрібно казати, ви отримали "русский мир", подивіться, що він приніс. Як у вас було в Україні? Треба бути християнином, пробачати їм і приймати, допомагати, але при цьому, щоб він зрозумів, що він не правий», - каже Володимир Личагін

Більше години не відпускали бійців, ставили свої запитання. Втім, в університеті і надалі планують проводити подібні зустрічі, а ще запрошують усіх охочих долучитися до благодійних заходів на підтримку військових.

«Завтра буде відбуватися благодійний спортивний марафон "Здорове тіло - здоровий дух". Після цього буде ярмарок солодощів або інших творінь, які створені нашими студентами. Протягом цього тижня будуть різнопланові заходи і ми хочемо показати, що ми дійсно вдячні тим людям, які дозволяють нам навчатися, працювати в мирній Житомирщині», - розповіла перший проректор Житомирського державного технологічного університету Оксана Олійник.

Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі