Економіка

«Мої податки»: Скільки грошей платників податків витрачають на фінансування медицини в Житомирі

27 липня 2016, 17:28

Чи існує безкоштовна медицина, скільки грошей платників податків витрачається на фінансування галузі охорони здоров’я та як реформувати цей напрям, щоб на нього вистачало грошей – про це у програмі «Мої податки» розповідав заступник Житомирського міського голови Матвій Хренов.

Заступник мера Житомира зазначив скільки коштів з міського бюджету витрачається на дофінансування закладів охорони здоров’я: на капітальний ремонт, купівлю обладнання, а також зарплату і нарахування на оплату праці.

На медичну галузь виділяється дуже багато грошей. З тих грошей платників податків, які виділено з міського бюджету на медичні заклади Житомира багато витрачено на капремонти, купівлю обладнання та зарплати. За що ж тоді купуються медичні препарати та витратні матеріали? І чи вистачає їх?

Взагалі, галузь охорони здоров’я має фінансуватись з національного, або державного бюджету, але насправді ті кошти, які виділялись, завжди виділялись в першу чергу лише на заробітну платню і комунальні послуги. І по залишковому принципу щось витрачалось на медикаменти. Але ми всі маємо пам’ятати, що лікарня – це не тільки медикаменти, заробітна платня медичних працівників і комунальні послуги, а це і харчування пацієнтів, і величезна кількість реактивних матеріалів, і господарське забезпечення. Відповідно, цих грошей ніколи не вистачало і з міського бюджету, бо це все-таки комунальні лікарні, в них лікуються мешканці міста, виділялись якісь кошти. Це насправді було дофінансування, або господарська частина. І завжди якась невелика частина грошей з цієї субвенції розподілялась на зарплатню і комунальні послуги, і дійсно на забезпечення принаймні невідкладними медикаментами. Але їх завжди була невелика кількість. Знову ж таки харчування хворих, особливо, якщо ми говоримо про дитячі лікарні, про дорослу лікарню, якщо людина там довго перебуває, вона має бути забезпечена харчуванням. Хоч там і невеликі суми. Кисень, паливо та інші речі. Потрібно визначити хто повинен за це платити. І з якого бюджету. Це питання досі не врегульоване. Ми очікуємо медичної реформи. І одне з ключових завдань, яке має бути вирішено в медичній реформі це поняття «медична послуга» та чітке визначення платника. Тому що, як кажуть американці, не буває безкоштовних сніданків. За них хтось має платити. І має бути визначено, хто і за що має заплатити. Але я хочу сказати, що не існує жодної системи охорони здоров’я, якій вистачає грошей. Бо це одна з найбільш ресурсних галузей, яка потребує завжди великих інвестицій, але з іншого боку, будь яка інвестиція – це життя людей, їх здоров’я. Тому тут не можна економити. 

Медична субвенція з державного бюджету в 2016 році навіть менше ніж в попередньому. Дефіцит складає більш як 55 мільйонів гривень. Чи доведеться покривати цей дефіцит житомирським платникам податків, бо гроші все одно потрібно буде десь шукати?

З одного боку є житомиряни, які працюють в закладах охорони здоров’я, і хоч вони отримують невеликі зарплатні, але вони мають право їх отримувати. З іншого боку держава ці статті недофінансувала. Звісно, від себе ми робимо все можливе, проводимо активне листування з Міністерством охорони здоров’я, з Міністерством фінансів, Кабміном. В нас вже цілі теки цих листувань, були неодноразові особисті зустрічі і міського голови, і заступників. Тому що така проблема не тільки в галузі охорони здоров’я і в освіті. Але ми чітко розуміємо, якщо держава нам в чомусь і допоможе, то це буде лише в кінці року, коли вони будуть знати яке в них перевиконання, в кожному міністерстві є якийсь свій стабфонд, який буде якимось чином розподілений. Якщо раніше ми могли брати гроші з кінця року, то зараз вони так зробили, що ці кошти мають бути виплачені місяць в місяць. І неможливо це перерозподіляти. І, на жаль, для нас, як для міського бюджету, усі ці діри потрібно закривати. З одного боку ми проводимо заходи оптимізації, а з іншого боку доводиться виплачувати з міського бюджету. В цьому році з міського бюджету на зарплати і комунальні послуги вже було витрачено близько 14,5 млн гривень.

«Лікарняна каса» є своєрідним прототипом страхової медицини. Це відзначав колишній міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі під час свого візиту до Житомира. Є випадки коли «Лікарняна каса» насправді допомагає зекономити значні кошти при потраплянні до лікарні. На вашу думку чи можливий в Україні перехід до страхової медицини і чи вирішить це питання фінансування галузі охорони здоров’я?

Я глибоко переконаний, що страхова медицина питання може і не вирішити. Має бути комбінована система, до якої прийшли в дуже багатьох країнах світу. Я ще раз підкреслюю, багато людей, які говорять про страхову медицину, не мають жодного уявлення як це працює. Якщо ми зробимо добровільне страхування, як в Сполучених Штатах Америки. В Америці операція коштує 50 тисяч доларів, нехай в Україні це буде 20 тисяч доларів, за рахунок того, що у них найвищі в світі гонорари в лікарів. Уявіть собі, який має бути страховий внесок, щоб вам покрили таку операцію. Давайте будемо реалістами, який буде страховий внесок, хто його буде оплачувати, це буде податок, чи ні? Дуже багато питань. Тому почати треба з поняття «медична послуга» і «гарантований пакет», який держава гарантує кожному громадянину незалежно від статків. Це перший етап. Потім можна говорити про один з елементів страхової медицини. Мені особисто подобаються якісь комбінації та співфінансування. Є дуже велика кількість варіантів.

 Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі