78 років тому, в ніч на 22 вересня 1938, особлива трійка при Житомирському УНКВС винесла на своєму засіданні смертний вирок 80 членам так званої чеської військово-повстанської шпигунської організації «Чеське дружество».
Ключова етнічна особливість Житомира і нашої області – це багатонаціональність. Саме тому на початку 1930-х сталінський режим запровадив тут масові репресивні операції за етнічною ознакою – переселення сімей поляків і німців із прикордонних районів. Відтак житомирські чекісти на початок Великого терору 1937-38 вже мали значний каральний досвід, напрацьовані форми і методи і визначили категорії майбутніх жертв. Серед них опинилися робітники і селяни, представники інтелігенції, всіх національностей і релігійних конфесій, ті, хто раніше входив до різних партій і громадських організацій.
Великий терор 1937-38 був цілком прагматичною і скерованою політичною лінією, він здійснювався з Москви, з відома і під орудою тодішнього партійно-державного керівництва, і був направлений на знищення як реальних, так і потенційних супротивників сталінського режиму. Водночас у СРСР штучно створили атмосферу істерії, викриття «ворогів народу», і це стало ідеальними умовами для свавілля, доносительства, зведення особистих рахунків тощо.
Репресивна машина працювала як добре налагоджений механізм. Із центру до регіональних органів НКВС надходили ліміти (планові цифри), перевиконання яких всіляко заохочувалося (недовиконання або ж відмова виконання суворо каралися), відтак місцеві чекісти влаштували справжні змагання людоловів за найвищі показники. Прагнучи досягти «успіху» за будь-яку ціну, вони почали масово фабрикувати і фальсифікувати кримінальні справи. Процес дізнання перетворився на просту формальність: обвинувачення засновувалось лише на особистому зізнанні підслідного, відтак це зізнання вибивали з нього фізично і психологічно.
У цій кривавій роботі останню крапку ставила Особлива трійка при Житомирському УНКВС, до складу якої входили начальник Житомирського УНКВС, секретар КП(б)У Житомирської області та прокурор Житомирської області. Саме вони з 20 вересня по 3 листопада 1938 вирішили долю 4203 засуджених, з яких 4165 було розстріляно.
У цей сумний список, згідно з даними Держархіву Житомирської області, потрапили і члени «шпигунської» організації «Чеське дружество», кримінальна справа по якій була сфальсифікована 3-м відділом УДБ НКВС по Житомирській області.
На роль керівників «Чеського дружества» чекістами були «призначені» столяр фабрики «Профінтерн» С. Томан, плановик пивоварного заводу Й. Яндура, інспектор райфінвідділу В. Голан та А. Маркуп. Вони нібито мали безпосередній зв’язок із секретарем чеського консульства в Києві Хасусом, від якого отримували вказівки щодо практичної діяльності своєї підпільної організації.
Членами організації чекісти зробили 77 громадян чеської, одного польської і двох німецької національностей. Переважно це були малописьменні робітники і колгоспники. Абсурдність їх звинувачення не має меж. Так, провина водія облздороввідділу О. Горака полягала в тому, що він мав здійснити диверсійний акт – підпал 1-ї та 2-ї міських лікарень. Такі звинувачення (підготовка до збройного повстання під час вторгнення Німеччини, проведення розвідувальної роботи на території СРСР, отруєння їжі і води в їдальнях, підготовка замахів та ін.) були пред’явлені всім заарештованим по цій справі. За постановою трійки при УНКВС по Житомирській області від 22 вересня 1938 80 так званих учасників «Чеського дружества» були страчені через тиждень.
Через 20 років, уже в часи хрущовської «відлиги», прийшло запізніле прозріння: було з’ясовано, що ці безневинні люди репресовані тільки на підставі власних зізнань, вибитих з них силоміць. Жодного конкретного факту їх «контрреволюційної» діяльності немає. Свідчення заарештованих попереднім слідством не перевірялися і нічим не підтверджені. Свідків по справі також немає. Рішенням військового трибуналу Прикарпатського військового округу від 30 червня 1958 всі члени «Чеського дружества» реабілітовані, а справа закрита за відсутністю складу злочину.
Будівля Житомирського НКВС у довоєнні і повоєнні роки
Олександр Гуцалюк для Житомир.info
