Місто

Київські та житомирські археологи почали «мити» артефакти, знайдені під час розкопок на Замковій горі

24 листопада 2016, 18:25

Припинивши копати на Замковій горі, житомирські та київські науковці запаслися водою, щітками та взялися до камеральної обробки матеріалу, просто кажучи – миття знахідок.

«Чим цікавий цей момент – він як чудо, робить із невідомої знахідки, навзрачної, заліпленої грязюкою предмет. Ми можемо побачити декорований предмет – це частина кафелю. Орієнтовно ХVI-XVIII століття. Можемо побачити різницю: кахля, яка ще не помита і кахля, яка помита. Вона дає більш виразну декоративний елемент, орієнтацію», - розповідає старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.

Промиті знахідки археологи розміщають на стендах, у відповідності до шурфів. Велика кількість промитих предметів з металу та скла, нині, наштовхує археологів на думку, що у VII-XIІ столітті в Житомирі існувало спеціальне виробництво для їх виготовлення.

«Можна сказати, що у давньоруський час тут було виробництво з виготовлення металу, напевно іще було виробництво зі скла. Знахідки десь від VII до XIІ, XIIІ століття. Ці знахідки більш ранні, чим Київська Русь, переддержнавного періоду існування Київської Русі. Цідилка для молока, видимо для отримання сиру, але це все відноситься вже до більш пізнього матеріалу, до литовського-польського періоду – XVI-XVII століття. Поселення стовідсотково існувало з VIII століття і до XIIІ безперервно. Потім відбувається зупинка у розвитку, викликаний монголо-татарським нашестям. У ХІV столітті місто починає існувати до сьогодні», - ділиться старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Михайло Івлєв.

Окрім решток предметів побуту, бачимо і кістки тварин. По ним науковці зможуть дослідити чим тварини харчувалися у ті часи та як існували.

«Рештки кісток ми беремо тільки з критих комплексів, щоб визначити склад стада, що тварини їли, що допомагає відтворити їх давнє середовище існування», - каже Михайло Івлєв.

Якщо знахідки із заліза, кераміки, глини - науковці миють водою, то срібні монети, кажуть: потрібно мити у спеціальних розчинах. Тому, іще будуть з’ясовувати чи передаватимуть їх до лабораторій Києва, чи впораються самі.

Коли промиті експонати просохнуть їх передадуть до архівного фонду краєзнавчого музею.

Житомир.info

 

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі