Політика

Заява Луценка: Я не хочу, щоб колишній «есдек» Балога повертав руками Ющенка в Україну «кучмізм» взірця 2004 року

28 May 2008, 16:15

Прес-служба політичної партії «Народна Самооборона» у Житомирської області розповсюдила заяву свого лідера Юрія Луценка.

 

"У нас на очах протягом останнього місяця відбувається явний політичний переворот. Цілком очевидними і доконаним став факт, що Президент Віктор Ющенко підтримує план Балоги-Колесникова по розвалу обраної народом у 2007 році демократичної коаліції, що сформувала більшість в українському парламенті.

План дуже простий: пан Балога і пан Колесников переконали Президента, що якщо Черновецький зміг купити небідний і достатньо освічений Київ, то донецький клан легко зможе купити в цілому не дуже заможну Україну. На перешкоді його плану – позиція «Нашої України – Народної самооборони», яка для переформатування коаліції на догоду плану Балоги-Колесникова має віддати більшість голосів із 72 депутатів, які прийшли в парламент. Саме тому найбільш нищівні удари на останніх київських виборах пан Балога свідомо завдавав по своїй же політичній силі.

Буквально в перших числах травня на нараді у Президента України, в якій брали участь і голова його Секретаріату, і спікер парламенту, і представники фракції НУ-НС, мені було поставлено дві вимоги. Перше: погодитися на широку коаліцію в парламенті і коаліцію з Черновецьким у Київській раді. І друге: припинити кримінальне переслідування тих, кого «кришує», намагається не дати ходу кримінальним справам, донецький клан та Секретаріат Президента. На обидва питання я дав достатньо чітку відповідь – я ніколи не буду стояти поруч з бандитами. На що Президент Ющенко дослівно сказав: «Юра, кинь ці мєнтовські примочки і запам’ятай: поки я Президент, кожен, хто ходить в галстуку до мене в кабінет, не сяде».

Це було викликом мені, всьому тому, що я робив з 2005 року на посаді міністра внутрішніх справ. І цим пояснюється той радикальний тон, з яким я виступив у ході останніх тижнів проти планів Секретаріату Президента. Я сподівався, критика саме Балоги, не називаючи прізвища Президента, все ж таки подіє на нього і він зможе згадати найкращі моменти, коли він був лідером демократичних сил, якого підтримувала абсолютна більшість української нації на тому омріяному шляху до Європи. Тим не менше, мені було чітко сказано, якщо я не відмовлюся від своєї позиції, мені не довго бути міністром внутрішніх справ.

Перший попереджувальний дзвінок пролунав, коли пан Ющенко загадав про український паспорт Жванії. Я не буду зараз коментувати юридичної частини цього питання. Я впевнений, що пан Жванія сам здатен прокоментувати і захистити себе в українському суді. Я хочу лише наголосити, що вважаю аморальним згадування про цю справу в той момент, коли Ющенко точно знає, що дружина Жванії перебуває за місяць до пологів. Людина, яка прожила в нього в сім’ї стільки часу, яка користувалася його всілякою підтримкою, не має права так чинити. Це моє глибоке переконання. Вожді сильні не силою, а мораллю. Сьогодні ці моральні позиції команда Ющенка, витіснена Балогою, втрачає на очах у всіх – моїх зокрема.

Я намагаюсь зберегти «Нашу Україну – Народну самооборону» від штучного розвалу, ініційованого Секретаріатом Президента, який щоденно викликає на розмову депутатів і всіляко залякує або спокушає їх, в тому числі й депутатів «Народної самооборони».

Я на виборах до Київської міськради очолив цей список, хоча були легші шляхи. Я вже декілька разів казав, що міг очолити на другій позиції чи на третій позиції список Кличка-Луценка, виступити декілька разів і довести, що знаходжуся на політичній арені. Я взяв на себе, як завжди, саму тяжку ношу, пам’ятаючи про те, що потрібен результат не в Києві, а у Верховній Раді, аби зберегти НУ-НС від розпаду і коаліцію з БЮТ від розпаду. Саме з того моменту Балога і його оточення завдало основний удар по цій політичній силі. Щоденні заяви на підтримку Черновецького не могли не відобразитися на результатах НУ-НС на виборах у Київську міську раду.

Можу відверто й чесно визнати: я програв Балозі київські вибори. Я – чесний політик і тому завжди називаю речі своїми іменами. Перше, я програв Секретаріату Президента, якому вдалося повністю знищити підтримку киян цієї політичної сили. Це тяжкий удар по мені особисто, по перспективі «Народної самооборони», але в першу чергу це колокольний дзвін по «Нашій Україні», яка руками найближчого оточення Ющенка при його публічній підтримці, яка була висловлена в ході його голосування, просто покладена до могильника. Фактично ми мусили відповісти в Києві за зраду наших же вождів.

Я маю право на цю критику хоча би тому, що ніхто не може дорікнути мені, що я був нечесним, або не підтримав у найважчих ситуаціях Президента Ющенка. Але я не для того був «польовим» командиром Майдану, і не для того ризикував багато чим на посаді міністра внутрішніх справ у 2005-2006 роках, щоб мною обраний Президент сьогодні нищив демократичні сили й ту перспективу, яку ми спільно виборювали в ході своєї політичної діяльності.

Я не хочу, щоб колишній «есдек» Балога повертав руками Ющенка в Україну «кучмізм» взірця 2004 року. А дежа-вю 2004 року бачить і переживає кожен із тих, хто небайдуже слідкує за українською політикою – ви, панове журналісти, в першу чергу. Ви бачите, як формується «джинса» на національних каналах. Ви бачите, як формуються замовні соціологічні опитування. Ви бачите, як розміщуються замовні статті в багатьох засобах масової інформації. І коли міністр внутрішніх справ запитує у центрального каналу, чому розміщена дезінформація про роботу міліції, а вони відсилають передзвонити Віктору Івановичу Балозі, який особисто курує дезінформацію і брехню навколо діяльності МВС. Мені це нагадує ті часи.

Можу сказати одне: ні мене, ні «Народну самооборону» не залякати. І я не поступлюся принципами, які є достатньо чіткими. Перше: єдино можлива демократична коаліція для України – коаліція БЮТ, «Нашої України» (без Балоги і його кишеньково-агресивної групи «Єдиний центр») і «Народної самооборони». Звичайно, ми відкриті для співпраці з іншими демократичними силами країни.

Я не припиню своєї діяльності на посаді міністра внутрішніх справ. Буквально за останні два місяці ми зібрали матеріали й направили в прокуратуру для порушення кримінальних справ (деякі з них порушені, деякі покладені під сукно навіть без порушення) по вищих посадових особах Криму, Харкова, Донецька, Києва, Закарпаття. Особливо вразило Секретаріат Президента моє відкрите доручення Управлінню спеціальних операцій провести перевірку зрощення влади, бізнесу та криміналітету на Закарпатті. Очевидно, назва недавно створеного підрозділу Управління спеціальних операцій настільки налякало їх, що план з висунення кримінального звинувачення Луценка був із середи перенесений на понеділок.

Вони прекрасно розуміють, що я не зупинюся. Я демонстрував протягом всієї своєї публічної політичної діяльності, що злякати мене важко. Тому кримінальна справа, яку мені вчора вручили в Генеральній прокуратурі, не для суду. Вони прекрасно розуміють, що перекваліфікування моїх неприязних відносин із Черновецьким, які мають, згідно із висновком експерта, легкі тілесні ушкодження (за такі справи ще ніколи не висувалися кримінальні звинувачення), уже не мають перспектив. Але те, що їх вчора перекваліфікували із 127-ої статті («легкі тілесні ушкодження») на 365-ту («службові злочини»), є просто сміхотворним. Це все одно, якби я на засіданні РНБОУ закурив цигарку і мені замість 50 грн штрафу «припаяли» службовий злочин. З таким же успіхом мені можна висунути в цьому випадку звинувачення у знущанні над тваринами. Можливо, це навіть було би більш логічно, ніж те, що мені зараз інкримінує прокуратура.

Це – сміхотворні справи, я ще раз кажу, і впевнений, що я їх виграю в суді. Але вони мають ціллю не судову перспективу щодо Луценка. Єдина завдання, яке поставлене сьогодні перед Генпрокуратурою і яке вони чесно відробляють під особистим контролем пана Медведька, який знаходиться у відпустці і включає телефон тільки для того, щоб поспілкуватися із паном Ренатом Кузьміним і новим слідчим по мені, бо попередній відправлений у «ссилку» в транспортну прокуратуру (за три роки нічого не «накопав» по Луценку) – висунути йому будь-яке звинувачення і, згідно з правами слідчого, відсторонити мене від займаної посади. Їх цікавить одне – захопити Міністерство внутрішніх справ України через надумані звинувачення у службових злочинах і відсторонення мене від посади рішенням слідчого, який залежить, на жаль, сьогодні не від закону, а від політики.

Я знаю про те, що розглядається план неправового захоплення міністерства через спеціально призначеного «виконуючого обов’язки». Я знаю, що в тому числі готується і силовий сценарій. Я хотів би попередити усіх, хто це розробляє, що МВС, яке очолює Луценко Юрій Віталійович, я особисто буду вживати всі належні мені засоби і права для того, щоб далі тут працювати і виконувати те, на що мене поставили парламентська коаліція.

Тільки парламент за поданням прем’єр-міністра, підкреслюю, тільки парламент за поданням прем’єр-міністра і ніякого іншого органу, може усунути мене від виконання обов’язків. Якщо це буде зроблено, я з честю піду. Якщо – ні, то я буду працювати міністром внутрішніх справ України.

Сотні працівників Генеральної прокуратури сьогодні роблять виїмки по всій території України, намагаючись знайти хоч щось на Луценка. Так само вони сьогодні порушують надумані кримінальні справи проти інших активістів, вірних демократичним принципам і демократичній коаліції в парламенті. Мені щойно стало відомо про замовлення на порушення кримінальних справ проти керівника Контрольно-ревізійного управління. Як відомо, уже порушені по-новому кримінальні справи, які ведуть до Тимошенко, до Турчинова, до Жванії. Це чіткий сигнал про те, що люди переходять до активної фази сценарію політичного перевороту в Україні.

Я вимушений звернутися до Президента України Віктора Ющенка, до демократичної коаліції, до усіх українських виборців, які голосували за демократичні сили. Кримінальні клани в змові Балоги-Колесникова, прикриваючись Президентом Ющенком, вами, шановний Вікторе Андрійовичу, намагаються зупинити демократичний шлях країни й повернути її в «кучмізм», проти якого ми спільно, разом з країною, повстали.

Я маю не тільки право, а й обов’язок про це попередити суспільство, європейську спільноту. Сьогодні Україна проходить випробування: або, не дивлячись на всі помилки демократів, на весь розбрат, який вони, на жаль, постійно демонструють, в тому числі й під час виборів у Києві, які принесли їм поразку, які, не дивлячись на те, є єдиною дорогою до Європи й демократичних стандартів, або нас знову заганяють в імперське минуле без жодних перспектив для кращого життя людей.

Я мушу це сказати країні публічно, не закликаючи захищати Луценка – я здатен сам себе захистити. Я й так не хитаюся, мене не треба підтримувати. Я прошу підтримати демократичні перспективи України, демократичну коаліцію і обраний нами, більшістю українців, нинішній уряд".

Прес-служба політичної партії «Народна Самооборона» у Житомирської області

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі