Україна

Піскун розповів, як справу про отруєння Президента зробити простою кримінальною п’єсою

26 July 2008, 09:53

Справа про отруєння Віктора Ющенка перетворюється, за вдалим порівнянням Геннадія Москаля, на бразильський серіал. Днями екс-генпрокурор Святослав Піскун заявив, що в разі повернення на посаду він відразу її розкриє.

Святославе Михайловичу, що у вас є, аби заявляти таке: свідки, речові докази, документи? Що взагалі, на вашу думку, потрібно для закінчення цього «бразильського серіалу»?

По-перше, політична воля. По-друге. За десять років мого керівництва слідчим управлінням Податкової служби і Генеральною прокуратурою України в мене створився такий колектив (десь близько 50-ти фахівців слідчої оперативної групи), який, так би мовити, довів суспільству спроможність розслідувати такі справи, як «справа Александрова» (вбивство директора Слов’янської ТРК «ТОР» Ігоря Александрова – Авт.), «справа Гонганзе», Скнилівську трагедію.

І де нині цей «колектив»?

Ця група сьогодні існує, це високопрофесійні спеціалісти, які працюють не тільки в Генеральній прокуратурі, а й у податковій, в Міністерстві внутрішніх справ, в Службі безпеки України. А дехто вже не працює ні в прокуратурі, ні в міліції - вони чекають того часу, коли знову зможуть прийти на роботу і займатися - професійно - розслідуванням кримінальних справ.

«Той час» - це ваше повернення на посаду Генпрокурора, треба розуміти?

Стовідсотково!

То вони чекають на вас?

Так!

Я вас перебив, давайте повернімося до наступного пункту – що ще необхідно для розкриття справи про отруєння.

І третє – це... Ну, я навіть не знаю... Напевно те, що з кожним роком і кожним днем відбуваються нові наукові досягнення, за допомогою яких можна зробити більш сучасну експертизу. Встановити не тільки походження отрути, але й час її потрапляння в організм, період виведення і т.д. Це теж впливає на розслідування цієї справи.

Я знаю, що ви до свого колеги – нинішнього Генпрокурора Олександра Медведька – ставитесь як до хорошого професіонала...

Так...

...Але мені, дилетанту, коли дивлюся на примусовий привід на допит журналіста, свідчення в Генпрокуратурі в якості свідка Президента, фарс зі Жванією – все це відгонить не слідчими діями (які ще більше, ніж гроші, полюбляють тишу і тишу!), а, вибачте, «піаром» найдешевшого розливу.

Мені теж так здається, що з кримінальної справи сьогодні зробили заполітизовану PR-кампанію, на якій заробляють невдалі, фіктивні політичні дивіденди політики. Мені здається, треба жорсткіше і професійніше вимагати від учасників процесу виконання своїх громадянських обов’язків.

Розставте тоді крапки над «і». Справа про отруєння це: а) злочин; б) виборча технологія президентської кампанії – 2004; в) злочин, котрий так співпав у часі, що був використаний як виборча технологія?

Не треба дивитися на це дійство як на отруєння Президента Ющенка. Треба дивитися на це, як на отруєння людини. І коли підходити з цієї точки зору, то відразу політична забавка знімається, і залишається проста кримінальна п’єса. Так і треба розслідувати. Людина, яка була кандидатом в президенти, чи людина - не кандидат, - це не має значення! Слідчим органам треба довести – чи був замах на вбивство, чи не було. І все - закрити тему! Якщо був замах на вбивство, то треба знайти тих, хто це організував і хто це виконав. Все! Дуже просто.

І ми знову повертаємось до політичної волі. На вашу думку – хто її не проявляє?

Не знаю. Я скажу вам відверто: з тих часів, коли я пішов з Генеральної прокуратури, я жодного разу не обговорював ні з Генеральним прокурором, ні з його заступниками тему розслідування кримінальних справ. Я вважаю, що це втручання в діяльність прокурора. Я цим не займаюсь.

Свого часу, коли ви займались цією справою, в вас були свої власні напрацювання. Ними сьогодні користуються?

Якщо вони не зникли, то повинні бути.

Якщо цю справу можна довести до кінця, то чому не доводять? Чого чекають?

Знаєте, вона не така вже проста і не така вже ясна. Але я ще раз кажу: немає таких справ, які не можна було б розслідувати. Треба цим займатися.

Дивлячись як займатись... Сьогодні прокуратура займається позбавленням українського громадянства Володимира Сацюка, замість того, щоб вимагати його депортації з Росії як громадянина України. Щоб хоча б допитати – його ж без суду ніхто не вважає винним! Адже саме він є ключовим свідком, а не журналіст, що пише на цю тему...

Коли буде звітувати Генеральний прокурор перед парламентом за ту роботу, що він виконує, я думаю, тоді у нього будуть про це запитувати. А поки Генеральний прокурор працює, і поки Генеральний прокурор на місці, я вважаю, що його запитувати про його дії не можна.

Чи дочекаємось ми його звітування...

Думаю, так (сміється – Авт.) Щорічний звіт Генпрокурора перед парламентом є обов’язковим. Але думаю, ми з вами доживемо до 2010-го, закінчиться термін перебування Олександра Івановича на посаді, і якщо я раптом повернусь (раптом!), то ми доведемо це (справу про отруєння Ющенка – Авт.) до кінця. І не тільки це, повірте мені!

Віктор СЛЬОЗКО

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі