У Житомирі попрощалися з військовим Олександром Безпризваним, який воював на найважчих напрямках України та повернувся на фронт, попри тяжке поранення.
Про це 22 серпня повідомила пресслужба Житомирської міської ради.
Житомир попрощався із Воїном-Захисником... Безпризваний Олександр Анатолійович (26.07.1974 – 19.08.2025 рр.).
Олександр Анатолійович народився у м. Житомир. Навчався у ЗОШ №21(нині - ліцей№21), де закінчив 9 класів, а згодом вступив до ПТУ №15, отримавши професію тракториста широкого профілю, слюсаря-ремонтника та водія автомобіля. Під час навчання відзначався старанністю й наполегливістю, за що отримав відзнаку"За відмінне навчання".
У юності захоплювався спортом: займався плаванням, боксом та стрільбою. Ще до армії став лауреатом нагороди "Юний стрілець".
Строкову військову службу проходив у Чорноморському флоті в місті Миколаєві. Після демобілізації повернувся до рідного Житомира, де працював у житомирському трамвайно-тролейбусному управлінні, віддаючи сили на благо міста.
Одружився. Разом із коханою дружиною вони виховали сина. Родина завжди була його найбільшою гордістю та сенсом життя.
Олександр Анатолійович був доброю і щирою людиною, турботливим чоловіком і батьком, мав багато друзів, любив тварин, завжди приходив на допомогу.
З перших днів повномасштабного вторгнення рф, попри серйозні проблеми зі здоров'ям, прагнув стати на захист Батьківщини. Та тривалий час мав відмову.
У вересні 2023 року здійснив свій намір — був мобілізований і став стрільцем кулеметного взводу. Брав участь у боях на найважчих напрямках лінії зіткнення з ворогом. У Кліщіївці, неподалік Бахмута, зазнав важкого поранення, за що був нагороджений від міністра оборони України відзнакою "За жертву крові в боях за волю України" та медаллю "Ветеран війни - Учасник бойових дій ".
Після тривалого відновлення повернувся у стрій, служив на посаді водія-хіміка Останнім часом ніс службу в Сумській області, поблизу кордону. Часто говорив про бажання повернутися до побратимів, в у найгарячіші точки сходу України, підтримував із ними зв’язок і важко переживав втрати. Командири відзначали його відповідальність, високу мотивацію, моральні якості та глибоку повагу до служби й побратимів.
19.08. 2025 р. під час несення служби в Сумській області серце Воїна раптово зупинилося.
У вічній скорботі дружина, рідні, близькі, друзі та бойові побратими.
Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику!
Нагадаємо, 21 серпня у Житомирі попрощалися з військовим Сергієм Карпюком, який повернувся додому через майже 1,5 року після загибелі.
Як повідомляв Житомир.info, 20 серпня 2025 року до Житомира на щиті повернувся 46-річний воїн Микола Смолюк, який у жовтні 2022 року добровільно став на захист України в одному з підрозділів ЗСУ.
