До Житомира на щиті повернулися військовослужбовці – 23-річний Артем Сидоров та 33-річний Володимир Григочук, які загинули в один день під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.
Про це 15 грудня повідомила Житомирська міська рада.
На щиті повернувся Герой...
Сидоров Артем Ігорович (13.11.2002 — 04.12.2025рр.)
Артем народився у м. Житомирі. Навчався у ЗОШ №20 (нині – ліцей №20). Повну загальну середню освіту здобув у Житомирському професійно-політехнічному ліцеї, де опановував професії монтажника санітарно-технічних систем і устаткування та електрогазозварника. Навчання завершував, перебуваючи вже на фронті – з думками про майбутнє і вірою в перемогу.
Артем був веселим, доброзичливим юнаком із відкритим серцем. Завжди готовим прийти на допомогу, підтримати, вислухати, розрадити добрим словом і щирою усмішкою. Він мав багато друзів, які згадують його лише з теплом і вдячністю. Для багатьох був прикладом щирості, відданості, сили духу.
Із дитячих років Артем захоплювався спортом: любив турніки, займався паркуром і воркаутом. Самостійно монтував відеоролики на комп’ютері, писав вірші. Був надзвичайно талановитим — самотужки навчився грати на фортепіано. Його вирізняло неймовірне почуття гумору й уміння залишатися собою у будь-яких обставинах. Він був щирим, світлим, надійним.
У родині Артем був старшим братом, на якого рівнялися. Для матусі — опора і надія. Для бабусі й дідуся — люблячий, турботливий онук. Він мріяв про просте людське щастя: одружитися, створити власну сім’ю, мати дітей. Дуже хотів стати студентом, навчатися, розвиватися, жити повним життям. Та війна безжально зруйнувала всі його плани.
Із перших днів повномасштабного вторгнення рф Артем разом із друзями став на захист України, доєднавшись до лав ЗСУ. Під час служби йому було присвоєно звання молодшого сержанта. Він став оператором безпілотних літальних апаратів та сапером інженерно-саперного відділення. Здобув повагу й авторитет серед побратимів і командирів. Попри свій молодий вік, Артем був мужнім, відважним і хоробрим Воїном. Пройшов пекло війни, брав участь у запеклих боях на найскладніших ділянках лінії зіткнення з ворогом.
За мужність і віддану службу був відзначений медаллю «Ветеран війни — учасник бойових дій», подяками, був представлений до інших нагород, які, на жаль, уже не зможе отримати особисто.
04.12.2025 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області молодший сержант Сидоров Артем Ігорович героїчно загинув, захищаючи рідну землю і кожного з нас.
Фото: Facebook
На щиті повернувся Герой...
Григорчук Володимир Іванович (25.10.1992 – 04.12.2025рр.)
Володимир Григочук народився у с.Колодіївка на Житомирщині. Закінчив місцеву загальноосвітню школу, згодом навчався у Пулинському ПТУ, де здобув робітничу професію тракториста-машиніста сільського виробництва. Після навчання проходив строкову військову службу. Повернувшись до цивільного життя, Володимир працював на різних будівельних майданчиках м. Житомира та Києва. Він мав золоті руки – за сумлінну працю неодноразово отримував подяки за якісно виконані роботи й ремонти. Захоплювався технікою, особливо мотоциклами, які вмів зібрати й розібрати до найменшої деталі. Любив природу, працю на землі та цінував прості, справжні радощі життя.
Володимир був щирою, доброю, відкритою людиною, душею компанії, мав багато друзів. Завжди приходив на допомогу, підтримував словом і ділом, жив по-справжньому – з відкритим серцем.
Зустрів своє кохання, створив сім’ю, був турботливим сином, люблячим чоловіком і татусем. Понад усе цінував родину, мріяв про щасливе майбутнє для своїх рідних, як кожен справжній батько і голова сім’ї. Та війна безжально обірвала всі плани, надії і сподівання.
Із перших днів повномасштабного вторгнення рф Володимир без вагань став на захист України, служив в одному з підрозділів ЗСУ. За віддану службу, за мужність та відвагу був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «Ветеран війни – учасник бойових дій» та іншими нагородами.
Побратими згадують його як надзвичайно доброго, справжнього, мужнього й хороброго Воїна, який зробив безцінний внесок у боротьбу з ворогом. Він умів підтримати, підбадьорити, розвеселити навіть у найважчі моменти. Володимир мріяв, що після Перемоги обов’язково поїде з побратимами та родиною до Карпат.
Навіть у вирі війни Володимир не полишав мрій і прагнень до розвитку. У 2025 році під час служби заочно вступив до ДУ "Житомирська політехніка", щоб стати ще кращим майстром у будівельній справі. Вірив у перемогу й мріяв після війни долучитися до відбудови українських міст, вкладати свою працю, знання й серце у відновлення рідної землі...
04.12.2025 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області молодший сержант на позивний "Мура" Григочук Володимир Іванович, командир екіпажу безпілотних літальних комплексів, героїчно загинув...
Нагадаємо, 13 грудня у Житомирі попрощалися з молодшим сержантом, майстром відділення батальйону безпілотних систем Юрієм Щуром, який загинув під час виконання бойового завдання у Дніпропетровській області та 48-річним льотчиком, підполковник військової авіації Євгеній Іванов, який мав понад 200 бойових вильотів та численні державні нагороди.
Як повідомляв Житомир.info, 11 грудня 2025 року до Житомира на щиті повернувся 30-річний військовослужбовець Володимир Платонов, який загинув 30 листопада під час бойового завдання на Харківщині.
