У Житомирі 19 лютого попрощалися із двома військовослужбовцями – 33-річним Ярославом Петровим та 32-річним Артуром Клуссоном, які загинули у 2025 році, захищаючи Батьківщину від російських окупантів.
Про прощання із Ярославом Петровим 19 лютого повідомила пресслужба Житомирської міської ради.
На щиті повернувся Герой...
Петров Ярослав Вікторович (15.07.1992 — 25.10.2025рр.)
Ярослав Вікторович народився у м. Житомир. Навчався у ЗОШ №17 (нині-ліцей №17). Після закінчення дев’яти класів вступив до ПТУ №1, де здобув професію каменяра-плиточника. Згодом працював слюсарем у Київському депо №1.
Був працьовитим, відповідальним, не цурався жодної роботи й завжди сумлінно виконував свої обов’язки.
Найбільшою радістю його життя стали діти. Коли народилися синочки, Ярослав присвятив увесь свій час їх вихованню. Він був турботливим і люблячим батьком, для якого сім'я, родина була понад усе. Ярослав запам’ятався всім як щира, добра, життєрадісна людина. Любив природу, риболовлю, мав багато друзів, завждиусміхнений і відкритий до людей. З великою повагою ставився до своєї мами, яка самотужки виховала трьох синів, і завжди залишався для неї опорою.
Коли в Україну прийшла повномасштабна війна, він не залишився осторонь. Попри інвалідність з дитинства, він не втратив сили духу, наполегливо наполягав, щоб його прохання стати Воїном було прийняте і підтримане, бо вважав захист Батьківщини своїм обов’язком. У січні 2023 року вступив до лав Збройних Сил України. Військову підготовку проходив у Великій Британії, де здобув навички стрільця-кулеметника.
З серпня 2025 року служив у штурмовій спецроті. 25 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на Донеччині героїчно загинув.
Через чотири місяці Герой на щиті повернувся до рідного Житомира.
У вічній скорботі залишилися матуся, синочки, брати, рідні, близькі друзі та побратими.
Світла пам’ять про Ярослава — мужнього Воїна, люблячого батька, вірного сина — назавжди житиме в наших серцях.Вічна слава Герою!
Того ж дня міська рада повідомила про прощання зі ще одним захисником України.
На щиті повернувся Герой...
Клуссон Артур Олександрович (10.09.1993 – 14.12.2025 рр.)
Народився Артур у місті Житомирі. Навчався спочатку у ЗОШ №6, пізніше у ЗОШ №36.
З юних років вирізнявся добрим серцем, щирістю та відкритістю до світу. Працював на будівництві, хоча в душі мріяв про творчу професію — працювати в рекламній сфері, створювати нове, яскраве, креативне.
Він любив книги, багато читав. Сам писав вірші — щирі, проникливі, наповнені світлом і надією. Складав їх для людей, ділився думками і почуттями, бо мав тонку, творчу душу. Артур займався спортом, захоплювався вправами на турніку, дбав про фізичну форму. Мріяв подорожувати, відкривати нові горизонти, пізнавати світ у всій його красі. Був життєрадісним, щирим, доброзичливим. Щира віра у Бога зорієнтовувала жити по совісті й правді.
Найбільшою його мрією було возз’єднання родини. Він також болісно переживав розлуку зі своєю дитиною, яку майже не бачив, але завжди носив у серці любов і надію на зустріч.
У 2025р. Артур став на захист України від російських агресорів, доєднавшись до лав ЗСУ. Він свідомо обрав шлях Воїна, щоб боронити рідну землю, майбутнє своєї дитини, мир і свободу українського народу.
14 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини на Харківщині поблизу населеного пункту Куп'янськ, Артур Олександрович героїчно загинув.
Його життя обірвалося у боротьбі за незалежність України. У вічній скорботі залишилися рідні, близькі, друзі, побратими.
Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику!
Нагадаємо, 16 лютого до Житомира на щиті повернувся 40-річний військовий Віталій Борецький, який у 2022 році приєднався до ЗСУ й з березня 2025 року вважався зниклим безвісти.
Як повідомляв Житомир.info, 12 лютого 2025 року у Житомирі попрощалися з 49-річним захисником Богданом Малецьким, який з 2014 року захищав Україну, а у 2022 році знову пішов на фронт. У лютому 2026 року серце воїна зупинилося.
