За підсумками 2025 року компанії, що здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подати Звіт про контрольовані операції у 2026 році. Строк – не пізніше 1 жовтня. Це ключовий документ податкового контролю у сфері трансфертного ціноутворення (ТЦУ): на його підставі ДПС оцінює, чи відповідають ціни в угодах із нерезидентами ринковому рівню. Помилки у звіті або його неподання — пряма підстава для донарахувань і штрафів.
Хто зобов'язаний подавати звіт
Обов'язок виникає одночасно за двома критеріями — суб'єктним і об'єктним:
- Суб'єктний: платник є резидентом України або постійним представництвом нерезидента, має річний дохід понад 150 млн грн (без урахування непрямих податків) і здійснює операції з одним контрагентом на суму понад 10 млн грн за звітний рік. Обидва фінансові порогові значення мають виконуватися одночасно.
- Об'єктний: операції здійснюються з пов'язаними особами-нерезидентами, контрагентами з низькоподаткових юрисдикцій (Постанова КМУ №1045), нерезидентами певних організаційно-правових форм (Постанова КМУ №480), постійними представництвами нерезидентів в Україні або комісіонерами-нерезидентами.
З 1 січня 2025 року пов'язаність може встановлюватися не лише в судовому порядку, а й за результатами перевірки ДПС. Це розширює коло операцій, які можуть бути визнані контрольованими.
Що включати до звіту
До звіту потрапляють усі операції, що відповідають критеріям КО: купівля та продаж товарів і послуг, передача нематеріальних активів, фінансові операції (кредити, позики, роялті), виконання робіт, агентські та ліцензійні угоди. Для кожної — обов'язкове дотримання принципу «витягнутої руки».
Форма звіту єдина, затверджена Наказом Мінфіну №8 від 18.01.2016 (в редакції Наказу №673 від 07.12.2023). Звіт подається виключно в електронній формі через Електронний кабінет платника або авторизоване програмне забезпечення з накладанням кваліфікованого електронного підпису. Використання застарілої форми може призвести до того, що звіт буде вважатися неподаним.
Що перевіряє ДПС
Під час перевірки ДПС оцінює три ключові позиції: відповідність задекларованих операцій критеріям контрольованості, обґрунтованість підходу до формування цін та наявність і повноту ТЦУ-документації. Протягом одного календарного року щодо одного платника може проводитися лише одна перевірка з питань КО.
Попередній аудит контрольованих операцій до подання звіту дає змогу виявити слабкі місця та усунути їх до того, як це зробить податкова.
Штрафні санкції
Фінансова відповідальність за порушення у сфері ТЦУ прив'язана до прожиткового мінімуму для працездатних осіб або до відсотка від суми КО:
- неподання звіту — 300 прожиткових мінімумів;
- несвоєчасне подання — 1 прожитковий мінімум за кожен день прострочення, але не більше 300;
- незадекларовані операції — 1% від їхньої суми, але не більше 300 прожиткових мінімумів;
- неподання документації на запит ДПС — 3% від суми КО, але не більше 200 прожиткових мінімумів;
- неподання Повідомлення про участь у МГК — 100 прожиткових мінімумів.
Типові помилки
Серед найпоширеніших помилок: неповна ідентифікація КО, некоректне визначення пов'язаних осіб у багаторівневих структурах власності, необґрунтований вибір методу ТЦУ. Метод має бути обраний з варіантів, передбачених ПКУ, — із належним обґрунтуванням, а не «за замовчуванням».
Окрема проблема — непідтверджені джерела ринкових цін. ДПС вимагає локального бенчмаркінгу: порівняння з даними українського ринку, а не умовно «середньоєвропейськими» показниками. Розбіжності між даними звіту та фінансовою звітністю також автоматично привертають увагу контролерів.
Підготовка звіту — це цикл роботи, що починається задовго до дедлайну. Перевірка критеріїв контрольованості, вибір методу ТЦУ, збір ринкових даних, узгодження з фінансовою звітністю — кожен етап потребує уваги та фахових знань. Тут детальніше про порядок підготовки документації та вимоги до тих, хто подає Звіт про контрольовані операції – https://tco-audit.com.ua/ua/zvit-pro-kontrolovani-operatsiyi/.
