Одещина та Житомирщина стали пілотними регіонами для наступного етапу реформи меліорації земель.
Про це 9 червня повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
«Одещина та Житомирщина – регіони, які обиралися з урахуванням особливостей кліматичної складової та показника спроможності до госпрозрахункової діяльності. Створення операторів меліоративних систем – це відкриття нового етапу реформи гідротехнічної меліорації в Україні. Пілот зі створення оператора меліоративних систем у сфері зрошення заплановано реалізовувати на базі Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства, у сфері осушення — на базі Житомирської філії Державної установи «Українські гідромеліоративні системи», - йдеться у повідомленні.
Головна сутність їхнього створення – формування такої системи управління меліоративною інфраструктурою, де держава та водокористувачі працюватимуть як партнери задля розвитку ефективного зрошення та осушення з урахуванням екологічних вимог.
«Запуск пілотних операторів меліоративних систем – це практичний крок до завершення реформи управління меліоративною інфраструктурою. Ми фактично переходимо від моделі, де держава самостійно утримує системи, до моделі партнерства між державою та водокористувачами. Це дозволить ефективніше управляти інфраструктурою, залучати інвестиції в її модернізацію та створювати умови для сталого розвитку зрошення й осушення, що особливо важливо в умовах зміни клімату та необхідності адаптації аграрного виробництва до нових викликів», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Створення операторів меліоративних систем та впровадження нової моделі управління державною меліоративною інфраструктурою відбувається відповідно до вимог Закону України № 4795-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності», який набирає чинності 21 червня 2026 року.
«Створення операторів меліоративних систем – це підвищення ефективності управління державною меліоративною інфраструктурою, прозорі механізми експлуатації систем, покращення взаємодії між всіма водокористувачами, а також створення умов для подальшого розвитку зрошення та осушення в Україні враховуючи екологічні вимоги», - наголосила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
Детальні етапи створення перших пілотних операторів, подальше їх функціонування та взаємодія з ними водокористувачів розглядались під час круглого столу, що відбувся в Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, який відбувся за участі народних депутатів України, членів Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, представників Мінекономіки та Держрибагентства.
Окрему увагу учасники заходу приділили перевагам співпраці операторів з організаціями водокористувачів, адже ОВК вже фактично стали інструментом спільного управління інфраструктурою за принципом відповідального партнерства.
Впровадження пілотних операторів стане важливим кроком у продовженні реформи гідротехнічної меліорації відповідно до сучасних потреб аграрного сектору та європейських екологічних підходів до раціонального використання водних ресурсів.
Зауважимо, закон про державних операторів меліоративних систем Верховна Рада України ухвалила 25 лютого 2026 року. Передбачається, що він змінить підхід до управління: замість суто бюджетної моделі запроваджується більш гнучка й економічно стійка система з чіткою відповідальністю операторів і участю самих водокористувачів. Планувалось, що ухвалений документ сприятиме:
- збільшенню площ зрошення та дренажу;
- зменшенню собівартості поливу;
- мінімізації ризиків перебоїв водопостачання у вегетаційний період;
- зростанню врожайності та частки високомаржинальних культур;
- підвищенню зайнятості у сільській місцевості;
- збільшенню податкових надходжень та валютної виручки від експорту агропродукції
Нагадаємо, наприкінці жовтня 2025 року у Житомирській ОДА відбулась нарада, під час якої обговорювали будівництво гідротехнічної споруди для відновлення водосховища на річці Тня у Звягельському районі. Будівництво ініціювало місцеве фермерське господарство, щоб використовувати водосховище для зрошення полів.
Як повідомляв Житомир.info, у серпні 2024 року у Мінагрополітики повідомляли, що ОВК «Лесині джерела» з Житомирської області першим запустило реформу гідротехнічної меліорації на Поліссі. Підприємство практично відкрило шлях до відновлення використання осушуваних земель в Україні.
