Нещодавно на одній із житомирських святкових сцен виступав Сашко Лірник. Для тих хто знає Лірника (Олександра Власюка), то на першому реченні можна було б закінчити розповідь. Оскільки цей колоритний дядько не простий і ті, хто раніше зустрічався з ним, бажають знову і знову бачити Сашка і, головне, слухати його казочки, тому і готові їздити за ним по всій Україні, від фестивалю до фестивалю.
Але у Житомирі він не відомий широкому загалу, оскільки він у нашому місті лише вдруге (перший раз був на минулорічній «Етноеволюції»). Сашко Лірник є людиною, як мінімум, неординарною, шанувальники обожнюють його, в першу чергу за харизматичність, він такий собі добрий дядько, який завжди розкаже щось цікаве та веселе і завжди не проти випити за здоров’я зі своїми слухачами, по-друге - за його нескінченно цікаві казки, які Лірник сам пише та розповідає. Про що йдеться у казках, розповісти неможливо, оскільки там і про козаків, і про чортів, і про курей, коней, собак, котів, політиків, словом, про все українське. Але, головне, наголошує Сашко, що в основі лежать відносини між людьми.
«Я ж нічого особливого не роблю, просто складаю казки, в основі яких лежать відносини між людьми, та розповідаю їх. Головне просто «зачепити» людину за душу і мені це вдається, тому багато слухачів їздять за мною від фестивалю до фестивалю по всій Україні», - скромно говорить Сашко Лірник.
Сашко людина різнобічна, він є і бізнесменом (має свою будівельну фірму), і музикантом (грає у відомому українському гурті «Вій» та має записану пісню із «Кому Вниз»), і казки складає, Сашка навіть в політику кличуть!
