Суспільство

Людина, яка працює, не може бути бідною

23 вересня 2008, 11:30

16 вересня на Житомирському телебаченні виступив голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якібчук. Сьогодні,  коли соціальна політика в країні стала політикою «подачок» і «загравань з електоратом», чути думку незалежних профспілкових лідерів надзвичайно важливо.

«Головне завдання, яке ми перед собою ставимо – об’єднати весь профспілковий рух України, – підкреслив Мирослав Якібчук. – Це підвищить рівень захисту людей праці, який зараз не те що низький, а взагалі відсутній. Завдання профспілок – зробити так, щоб ті люди, які платять нам членські внески, а це 1% від зарплати, відчували реальну підтримку – юридичну й матеріальну допомогу, сприяння в отриманні доступних путівок на відпочинок, організації спортивного дозвілля і таке інше. Свідченням нашої ефективної роботи є те, що за 3 роки членами НФПУ стали 2 мільйони громадян України. До нас вступають цілими організаціями і заводами. Вважаю, що через рік-два в державі буде єдиний, потужний профспілковий рух.»

Мирослав Якібчук виступає за те, щоб профспілки були поза політикою. Але впливати на політичний процес у державі вони повинні: «Зараз жодна політична сила в нашому парламенті не відстоює інтереси людей найманої праці. Трудовий кодекс розроблявся 8 років! І в ньому нинішні народні депутати записали, що роботодавець своїм одностороннім рішенням може збільшити робочий день до 10 годин! До яких соціальних стандартів ми повертаємось? Профспілки мусять реагувати на такі рішення влади.»

За словами Мирослава Якібчука, серйозною проблемою є те, що профспілки не мають права законодавчої ініціативи. За його словами, це право слід закріпити в Конституції та інших законах. Доки профспілки не зможуть вносити на розгляд Верховної Ради необхідні суспільству законопроекти, вони залишатимуться обмеженими в можливостях захисту людей праці.

«Досі ми, профспілчани, не могли на законодавчому рівні закріпити свої власні права. Подавали десятки законопроектів, що стосуються діяльності Національного форуму профспілок, Федерації профспілок та інших об’єднань – вони не приймаються до розгляду. Я особисто звертався до багатьох народних депутатів, але наші ініціативи не співпадають із їхніми принципами. Народні обранці є в переважній більшості роботодавцями і, в першу чергу, хочуть захищати свої інтереси», – наголосив голова НФПУ.

Він вважає, що соціальній справедливості нині не готова служити і судова влада: «У судах є понад 400 тисяч справ, які стосуються невиплати заробітної плати і незаконних звільнень, і суди їх не розглядають. Порушено 300 тисяч кримінальних справ за невиплату зарплат. Але жодна справа не доведена до завершення, ніхто з керівників підприємств не покараний».

Ключове питання, на яке профспілки мають спрямувати всі сили, – це рівень зарплат і соціальні стандарти. Згідно з Генеральною угодою, підписаною урядом, профспілками й роботодавцями, мінімальна зарплата з 1 січня 2009 року повинна дорівнювати прожитковому мінімуму. Здобутком профспілок є й те, що нинішня Генеральна угода базується на конкретних цифрах, а не загальних фразах, як це було раніше. Наприклад, зафіксовано, що заробітна плата кожного року повинна зростати на 25% (хоча в реальності її треба було б піднімати і на всі 100%). За словами Якібчука, тут постає ще й питання відповідальності влади, яка не поспішає виконувати положення Генеральної угоди.

 

Інша болюча тема: прожитковий мінімум, який за підрахунками уряду становить 607 гривень.

«Ми направили уряду вимогу про підвищення цього показника, бо діючий прожитковий мінімум не відповідає реаліям життя. В залежності від регіону цифри коливаються від 1450 до 1870, а в середньому по країні прожитковий мінімум складає 1660 гривень. До того ж, згідно із законом, до 20 числа кожного місяця мусить бути підраховано й оприлюднено новий прожитковий мінімум. Уряд цю норму не виконує, тому ми, профспілки, будемо домагатися її виконання», - каже Мирослав Якібчук.

Завдання держави – створити гідні умови для праці в Україні, щоб фахівці не виїжджали на заробітки. А з іншого боку – забезпечити права тих, хто вже виїхав. У цьому питанні Національний форум профспілок намагається робити все можливе. НФПУ створив міжнародний фонд праці, куди увійшли представники профспілок Польщі, Росії, Португалії та Іспанії. Українцям, які працюють у цих країнах і з тих чи інших причин потрапили в складні обставини, буде надаватися юридична та медична допомога.

У виступі профспілкового лідера прозвучала думка, яку можна вважати основоположним принципом побудови справедливої держави: людина, що працює і створює всі національні багатства, не може бути бідною за визначенням.

Влад Владіміров

Матеріали по темі