Віктор Шлінчак, журнал «Главред»
Отже, вибори будуть у вересні? Більшість моїх знайомих журналістів перестали купувати про запас нові батарейки для диктофонів, а побігли нашвидкуруч пакувати валізи на курорти
Якщо не зараз, то коли? Не щастить кримським депутатським санаторіям – напевно, вони будуть, як ніколи, напівпорожні. Бо якщо вибори у вересні, а жага мандата серйозна, то який там, у біса, відпочинок?
Виборів у червні не буде. Це вже доконаний факт. Скоріш за все, не буде їх і в липні, коли сонце пече так, що плавляться мізки (мало що кому в цей час в голову «пальне»), а «технічні питання» до реального початку кампанії досі не вирішено. До 24 серпня країна відлежує боки на курортах, а, отже, явка виборців на дільниці – мінімальна.
Але й це навіть не головний чинник. Якби у коаліції був намір йти на вибори, про що заявляв два тижні тому Віктор Янукович, процес входження країни у реальну електоральну гонку можна було б запустити уже цього тижня. Та не судилося. Коаліція цілий тиждень заганяла спеціально створену робочу групу, що мала узгодити всі суперечливі моменти, у глухий кут. Передусім – небажанням позбутися під час переговорів «деструктивних елементів» – представників Соціалістичної та Комуністичної партій. Останні – це вже доведений факт, зважаючи на електоральні та матеріальні статки – до електоральних змагань не готові. Затягування з оголошенням реальної (!) дати виборів означає, що цієї дати від групи можна не почути ще тижнів зо три, поки Президент не витягне нових козирів.
«Розвідка» доносить про агресію, що з’явилася в умовних «штабах» перших vip-персон. А це означає, що уже на цьому тижні Президент може видати новий указ. Але цього разу не настільки ліберально-толерантний. А цілком наближений до реальності – введення надзвичайного стану і… нехай весь світ відпочине…
Минулого тижня затягуванням переговорів коаліція знову перехопила ініціативу. Аварія (чи її інсценування) судді Івана Подолянчука, який відміняв указ Президента про зміни в Конституційному Суді, нові інтриги навколо КС і його голови Івана Домбровського та покладання його обов’язків на звільненого Президентом суддю Валерія Пшеничного, а особливо – повернення до КС судді Сюзани Станік – усе це вистріли в цілком зрозумілу мішень. «Стріляли» в Президента. В результаті чого Віктор Ющенко почав втрачати драйв, Секретаріат – ритм, а коаліція – довіру до своїх слів про готовність іти на вибори.
Натомість до Києва знову поїхали люди. А прем’єр Янукович після чергових відвідин Секретаріату перестав посміхатися в камеру (хоча, слід віддати належне, вирішив не їздити на зігнаний «під нього» Майдан). Більш того – з’явилися чутки про нове пришестя у коаліційну команду «того самого» Віктора Медведчука. Така інформація знову перетворила коаліцію на «антикризову». Є замовлення – є антикризовий менеджер.
Наостанок стало зрозуміло, що відтягування дати виборів може вдарити і по Партії регіонів. Там, як видається, в самому розквіті період підкилимних інтриг. Вирощування нових лідерів Партії регіонів під невсипущим оком олігарха Ахметова, бунтівний характер Тараса Чорновола, конфлікт інтересів між партійними, фракційними і реальними лідерами, поміркованим і радикальним крилом – усе це безсистемно, але методично лягає в канву майбутнього партійного конфлікту.
Зрештою, яке крило у протистоянні переможе, буде відомо уже до кінця цього тижня.
