Так вже співпало, що буквально за місяць до того, як вартість ліків на вітчизняному ринку почала стрімко підвищуватись, розпорядженням голови Житомирської облдержадміністрації № 300 від 8 серпня ц. р. було встановлено граничний рівень торговельних надбавок на лікарські засоби і вироби медичного призначення. Зокрема, на ліки, що реалізуються населенню через аптечну мережу, - в розмірі до 35 відсотків від оптової ціни виробника чи митної вартості, а на закуплені за бюджетні кошти для потреб закладів охорони здоров'я - не вище 10 відсотків.
Втім, як визнають фахівці, головну роль у стримуванні непомірних апетитів тих, для кого ліки - насамперед вигідний бізнес, відіграло не згадуване розпорядження, а збережена в області мережа комунальних аптечних закладів, робота яких дозволила задіяти цілком ринковий механізм регулювання цін. Так, в Житомирі, де сьогодні налічується 15 комунальних аптек, їх керівникам міською владою було рекомендовано з метою послаблення цінового стрибка реалізовувати 33 найменування найпотрібніших імпортних ліків з націнкою у межах 5-7 відсотків. Зрозуміло, що це обернулось певними фінансовими втратами для комунальних аптечних закладів, зате примусило і конкурентів із приватних аптек зменшити рівень відпускних цін.
Відтак, за даними державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Житомирській області, якщо 6-12 жовтня ц. р. оптові ціни на ліки в середньому зросли на 30 відсотків, то у роздрібній мережі - лише на 17 відсотків. А вже через тиждень спостерігалось поступове зниження вартості медикаментів, хоча їх ціна, на жаль, досі ще не повернулась до попереднього рівня. В кінцевому підсумку на Житомирщині оптові ціни на лікарські засоби зросли, порівняно з вереснем, в середньому на 22%, роздрібні - до 10%, в тому числі у мережі комунальних аптек - на 5-8%.
Варто відзначити, що вартість ліків вітчизняного виробництва фактично залишилась незмінною. Не набагато подорожчали, як це не парадоксально, імпортні ліки так званого високого цінового діапазону. А ось оптові ціни на найпоширеніші лікувальні засоби закордонного виробництва - від фесталу і ношпи до мезим-форте і адельфану - зросли до 30 відсотків, що навіть за мінімально можливих роздрібних надбавок призвело до підвищення вартості цих ліків в аптеках. Не кажучи вже про дику по своїй суті ситуацію, за якої оптовій торгівлі, де виробничі витрати з цілком об'єктивних причин суттєво менші, ніж при реалізації ліків у роздріб, діставалась левова частка торговельної надбавки.
Отож відповідне урядове рішення, ухвалене минулої п'ятниці, про обмеження рівня оптових надбавок 10, а роздрібних - 25 відсотками не лише захистило інтереси пересічних громадян, встановивши обґрунтовану цінову межу при реалізації ліків, а й повернуло до нормального стану поставлене, образно кажучи, з ніг на голову співвідношення у розподілі торговельних надбавок між оптовою і роздрібною торгівлею медикаментами.
Якщо ж вести мову про уроки фактично вже подоланої цінової кризи на ринку лікувальних засобів, то на Житомирщині великою мірою саме завдяки збереженню мережі комунальних аптек місцева влада мала дієвий засіб впливу на ситуацію. Причому не лише в Житомирі. Зокрема, у містах Бердичеві і Коростені налічується по 5 комунальних аптечних закладів, а у Новоград-Волинському районі, як повідомили в обласному управлінні охорони здоров'я, діє спільна райміська мережа аптек, до якої входять 1 міський і 11 сільських аптечних закладів. Крім того, комунальні аптеки збережено майже у всіх районних центрах області, за винятком Володарська-Волинського і близьких до Житомира Коростишева і Черняхова.
Доречно згадати, що частина комунальних аптек виконує ще одну важливу соціальну функцію - забезпечення медикаментами за мінімальними цінами соціально вразливих категорій населення. В Житомирі, наприклад, аж три із 15 аптечних закладів - аптеки № 203, № 208 і "Ветеран",- впродовж вже багатьох років здійснюють відпуск ліків за пільговими цінами постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС, ветеранам війни та прирівняним до них категоріям громадян.
Разом з тим, у збереження низьких цін на ліки є своя ціна. Адже більшість комунальних аптек (особливо тих, що забезпечують дешевими ліками ветеранів) є малоприбутковими, а інколи навіть збитковими. Отож чимало "гарячих голів" неодноразово пропонували більш "розумно" розпорядитись комунальною власністю, розташованою переважно у напрочуд привабливих для ведення бізнесу місцях, передавши її в оренду приватникам чи навіть взагалі вигідно продавши.
А от оптовою торгівлею медикаментами в області сьогодні займаються лише приватні фірми, бо колишня обласна база спеціального медичного постачання, хоча продовжує залишатись у комунальній власності, проте фактично виконує лише функції медичного складу. Зрозуміло, що за такої ситуації неприватні аптечні установи області не змогли б довго стримувати ріст цін на ліки, торгуючи ними за мінімально можливих торговельних надбавок, а тому залишається лише подякувати Кабінету Міністрів за своєчасно вжиті ним заходи зі стабілізації цін на ринку життєво необхідних для багатьох наших співвітчизників лікувальних засобів.
Віктор ШПАК.
Газета "Місто"
