Восени щодня жителі Бердичева потрапляють під хімічну атаку. Кожен з нас може дізнатися про смак окису свинцю або відчути себе піддослідним у тестуваннях хімічної зброї, до складу якої входить така потужна отрута, як карбонілхлорид. Все це відбувається просто на вулиці, і викликано таким явищем, як спалювання опалого листя, сміття та залишків рослин. Як пояснили працівники міської інспекції з благоустрою та санітарії, дим від листя є небезпечнішим за інші види диму. Річ у тому, що зелені насадження виконують роль біологічного фільтра, очищуючи повітря, пише ТРК ВІК.
Ніби фільтрувальний папір, вони затримують на собі величезну кількість забруднень – це свинець, сірка, токсичні метали та інші шкідливі сполуки. Спалюючи опале листя, люди за лічені години випускають у повітря весь бруд і отруту, які рослина накопичувала впродовж багатьох місяців. А якщо дерева ростуть поблизу доріг – дим містить ще й важкі метали. Едуард Шевчук, ст.інспектор МКП інспекція з благоустрою та санітарії м. Бердичева: «Існують правила благоустрою території, затверджені сесією міської ради, згідно яких забороняється спалювати опале листя та бур’яни. Іх можна тільки утилізувати на сміттєзвалищі».
Зі слів Едуарда Шевчука працівники інспекції чи не щодня складають протоколи, де фіксуються такі порушення. Далі їх передають на адмінкомісію, яка й ухвалює рішення. Покарання – від 51 гривні для фізичних осіб і від 340 – для юридичних.
Інспекція з благоустрою і санітарії контролює прибирання листя на дорогах та прилеглих територіях, комунальні підприємства — кожен за закріпленими за ними лідянками. Цього року найактивнішу участь у вивезенні сміття бере ВЖРЕП №3. Адміністрація парку Шевченка та Будинку дитячої творчості ім. Розумкова навпаки, навіть не починали прибирати свою територію
У інспекції кажуть, найважче контролювати жителів приватного сектору. Замовляти спеціальну техніку і вивозити листя на звалище — дуже дорого. Послуги трактора коштують близько 75 гривень на годину. Тому найпростіше його або спалити, або змести на територію прилеглого ДВРЖЕПу.
Автор Алла Губко
