Частіше цих спортсменів можна побачити на п'єдесталах пошани всеукраїнських і міжнародних турнірів зі стрибків у висоту. Але мало хто знає, де вони працюють на перемогу — у Скраглівецькому лісі. Щодня, а буває і декілька разів на день, власним транспортом висотники їдуть на тренування. Інвентар зберігають поруч, на стадіоні “Колос”. На прогресівському працювати майже неможливо. Гумовий настил з роками став цементним. Ще одне надбання стрибунів — перелатані мати 1972 року, на них ще Віталій Лонський тренував.
Олександр Михальченко, тренер Житомирської обласної СДЮШОР: “Это тоже прекрасная база для восстановления, подготовки. У людей есть шикарные базы в крупных городах, но нет великих спортсменов. 1-2 и все. Они становятся ленивыми котами”,- повідомляє ВІК
Чотири майстри спорту, два кандидати. Столичні тренери вже давно поклали око на бердичівських стрибунів. Обіцяють золоті гори, але спортсмени рідне місто покидати не збираються. Навіть, якщо у ньому не створено відповідних умов. Багаторазова чемпіонка України, після восьмої перемоги тренер збився з ліку, призерка Європи Наталія Гапчук серйозно травмувалася на бердичівському стадіоні.
Наталія Гапчук, майстер спорту зі стрибків у висоту: “Резина дубовая. Мальчик травмировался там. Год назад я травмировала колено, потом год лечилась. Пропустила чемпионат Европы. Мой тренер мне как второй отец”.
Коли вдарить мороз, із лісу висотники переберуться на сцену міського палацу культури. Хвалять: там хороша підлога. Прихисток спортсменам дають і у залі педагогічного коледжу. Олександр Михальченко мріє про літню школу підготовки стрибунів-висотників тут, на стадіоні “Колос”.
Олександр Михальченко, тренер Житомирської обласної СДЮШОР: “Мечта создать лесную школу по типу Иркутской школы шестовиков. Тут есть все: наклонная дорожка, можно сделать сектор, гостиничный центр, пищеблок рядом. Будет лесная школа”.
У наступному році школі Лонського виповниться 50 років. Через півстоліття вона перестала бути матеріальною, але не розгубила кращих традицій своїх уславлених попередників.
Автор Юлія Крук
