Минуло менше року, і Віктор Ющенко у дечому перевершив свого попередника Леоніда Кучму.
Той, наприклад, скільки не мріяв, але не наважився розпустити Верховну Раду. Ющенко без особливих коливань зробив це вже двічі. Причому минулого року перший указ видав за сумнівного приводу "викривлення волевиявлення виборців", яких Кучма міг нарахувати безліч за свою кар’єру.
У 2002 році Кучма доклав зусиль, щоб Литвин став спікером парламенту. І хай потім Банкова хотіла позбутися цього незручного голови Верховної Ради, Литвин допрацював до 2006-го.
У 2007 секретаріат засватав у спікери Яценюка. І скільки би Ющенко не відхрещувався від ухваленого парламентом рішення, очевидно: відставка Яценюка сталася за мовчазної згоди президента, а реалізована вона була руками глави його секретаріату.
У середу парламент повернувся до питання, яке не зміг розв’язати у вівторок – звільнення Яценюка. Партія регіонів не погоджувалася на голосування бюлетенями, хоча всіх депутатів фракції скликали до Києва - на випадок, якщо піде за цим сценарієм.
Щоправда, у сесійній залі не було ні старшого Віктора Януковича, ні молодшого, ні Ріната Ахметова. Втім, джерела стверджують, що найбагатший українець у цей день був на відстані п'яти хвилин ходи від парламенту і в разі потреби міг би прийти, щоб проголосувати бюлетенем. Досі, як відомо, Ахметов не показувався у Верховній Раді з дня складення присяги.
