Якби не кількість м’ячиків на столі, можна було б подумати, що юні тенісисти грають «два на два». Це також не тренування за якоюсь новітньою методикою. Просто вихованцям секції настільного тенісу Бердичівської ДЮСШ ніде займатися. З їхньої тренувальної бази, що розташовувалась у спортивній залі 26-ї Бердичівської артилерійської бригади, військові їх «попросили». За непідтвердженою інформацією, таке розпорядження дав командир 8-го армійського корпусу Сергій Островський. Як розповів у телефонній розмові командир 26-ї артбригади В’ячеслав Горбильов, причиною заборони стало те, що військова частина — об’єкт із обмеженим доступом. Відкритою бригада залишається для юних стрибунів у висоту. Такий факт полковник Горбильов пояснив тим, що всі вони — діти військовослужбовців і на територію частини заходять організовано.
На Червоній Горі, де вихованці ДЮСШ займалися близько 3-х років, залишилося 8 тенісних столів, що відповідали усім вимогам. Сьогодні 25 учнів спортивної школи грають на 2,5 столах. Третій — таким назвати важко,- повідомляє ВІК
Яна, вихованка Бердичівської ДЮСШ: «Мені краще було у тій залі грати. Там більше місця, більше столів, у мене там краще виходило. І там не треба було чекати своєї черги.»
Владислав, вихованець Бердичівської ДЮСШ : «В цих умовах я можу грати тільки на одному столі, на іншому — не виходить. Я не можу виконати ні «накатів», ні «підкидок».
Бердичівських тенісистів в Україні знають. Вони є переможцями та призерами багатьох турнірів та чемпіонатів різних рівнів. Кажуть, що не дивлячись на нинішні умови, намагаються, як і раніше, виступати гідно, приносячи перемоги своєму місту. Та робити це стає дедалі важче.
Сергій, вихованець Бердичівської ДЮСШ: «Коли ми тренувалися на Червоній Горі, то і успіхів досягали кращих. Окрім самих тренувань, ми могли займатися розминкою. Такі зміни не могли не вплинути на наші результати — вони стали гіршими.»
Тренер Вадим Іщук говорить: ефективно керувати тренувальним процесом, коли столи розташовані у різних частинах приміщення, практично неможливо.
Вадим Іщук, тренер-викладач з настільного тенісу Бердичівської ДЮСШ: «На столах у нас грає по чотири вихованця. Діти, для того щоб пограти, стають у черги. Вони, власне, не тренуються, а просто грають. У них зникає відчуття зали: якщо після такої кімнатки дитина потрапляє до великої зали із 12-ма столами, вона губиться. Починають труситися руки-ноги, дитина не знає, що робити.»
Разом із славою міста футбольного, баскетбольного, волейбольного, міста, де
збиралися майстри бойових мистецтв зі всієї України, Бердичів може втратити і славу міста тенісного. У спортивній залі 26-ї артбригади проводилися чемпіонат України з настільного тенісу серед юнаків та дівчат 93-го р.н. та молодших, зустрічі у рамках регіональної дорослої ліги чемпіонату України. В офіційний всеукраїнський календар змагань був внесений рейтинговий турнір пам’яті відомого бердичівського тенісиста Віктора Броярковського, що також проходив на Червоній Горі. Вже сьогодні, говорять у спортивній школі, їм телефонують зі всієї країни і запитують, чи прийматиме Бердичів ці змагання. Що їм відповісти, не знає ніхто, окрім, напевно, командира 8-го армійського корпусу. Зі слів, представників міської влади, нині із ним ведуться перемовини. Та чим вони завершаться, невідомо.
Автор: Олександр Єжель
