22 листопада 2008 року о 17:00 в Житомирі на Майдані Корольова відбувся «Мітинг-реквієм на знак шани та скорботи за загиблими від Голодомору 1932-33 років». Мітинг-реквієм було приурочено до 75-х роковин Голодомору в Україні.
Мета мітингу-реквієму: запалити «Свічку пам’яті», долучити всіх житомирян до Всеукраїнської акції «Запали свічку», вшанувати пам’ять невинно загиблих українців під час Голодомору 1932-33 років, привернути увагу громадськості й розказати широкому загалу правду про страшні події 30-их років та злочини тоталітарного режиму.
Мітинг-реквієм було організовано депутатами Житомирської міської ради Геннадієм Зубком, Сергієм Сухомліним та Олександром Рабиновичем.
Учасниками «Мітингу-реквієму» на Майдані Корольова з запалених лампадок було викладено символічну карту України. В середині карти запалені лампадки були поставлені у вигляді хреста. Кожен, хто прийшов на мітинг-реквієм міг запалити й поставити до «Хреста пам’яті» свою свічку чи лампадку. Лампадки роздавались організаторами мітингу.
Свою підтримку в проведенні акції скорботи надала народна хорова капела «Орея». Під спів «Ореї» проходили заходи скорботи.
На екрані демонструвався фільм «Великий злам», наданий Житомирським обласним центром кінематографії.
У мітингу-реквіємі взяли участь: голова Житомирської обласної адміністрації Юрій Забела, голова Житомирської обласної ради Віталій Француз, мер міста Житомира Віра Шелудченко, депутати Житомирської міської ради Геннадій Зубко, Сергій Сухомлін, Олександр Рабинович та близько п’ятсот житомирян.
На «Мітинг-реквієм» були запрошені священики різних конфесій. Поминальну молитву спільно читали: Єпископ Житомирської і Овруцької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату Ізяслав, Настоятель Парафії Божого Милосердя в місті Житомирі Римо-Католицької церкви отець Ярослав Ольшевський та Пастор Церкви Рождества Виноградський Даниіл Михайлович.
Під час виступу депутат Житомирської міської ради Геннадій Зубко сказав:
«Питання Голодомору 1932-33 років ми повинні вивести з площини політики. Ті, хто постраждав від страшного голодомору були, люди, слов’яни, християни, громадяни, які сподівались на захист своєї могутньої держави. А замість цього тоталітарний режим реалізовував свої страшні плани по колективізації, індустріалізації, штучному «регулюванню національного співвідношення».
Голодомор – лише один із жорстоких проявів дій Сталінського режиму.75 роковини Голодомору – це дні шани за невинно загиблими та ненародженими мільйонами українців. Це поза політикою тому, що любов до Батьківщини в душі кожного справжнього українця.
Наші діти й онуки вже не побачать живих свідків подій тридцятих. Вони знатимуть історію України з книг. Наш обов’язок сказати прийдешнім поколінням правду, щоб розвивати демократію й більше ніколи не повертатись до «сильної руки» - тоталітаризму. Ми повертаємось до минулого, щоб мати майбутнє».
ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ.
За два роки, 2007 та 2008, в Україні державним архівом виявлено близько
220 тисяч документів, що висвітлюють причини, перебіг та наслідки Голодомору. Серед цих документів 210 тисяч оприлюднено вперше.
Хоча трагічним подіям минуло 75 років, зібрано та задокументовано 67 тисяч свідчень з "усної історії" .
Складено переліки населених пунктів, що постраждали від Голодомору. Їх відомо 10 440.
18 листопада в Києві презентовано Національну книгу пам’яті.
На Житомирщині від Голодомору постраждали 850 населених пунктів. 18 з них сьогодні не існує.
Найбільше голод лютував в Любарському, Житомирському, Коростенському та Ружинському районах.
В області зібрано близько 40 тисяч імен жертв й 18 тисяч імен постраждали від Голодомору. Виявлено 76 місць масового поховання померлих від голоду. На знак світлої пам’яті про них встановлено близько 170 пам’ятників, пам’ятних знаків та хрестів.
Сьогодні є політико-правова оцінка подіям 32-33 років, виписана в Законі України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні»
193 країни світу як члени Генеральної асамблеї ЮНЕСКО визнали 1932-33 рік як велике страхіття, як велику трагедію Голодомору.
Парламенти 14 держав світу визнали Голодомор 1932-1933 років в Україні актом геноциду. Ними є Парламенти Австралії, Грузії, Еквадору, Естонії, Канади, Колумбії, Латвії, Литви, Мексики, Парагваю, Перу, Польщі, США та Угорщини.
ООН, ЮНЕСКО та ОБСЄ прийняли документи, в яких вшановується пам'ять жертв Голодомору.
Шану жертвам Голодомору висловили Папа Римський Іван Павло ІІ та Папа Римський Бенедикт XVI.
