Суспільство

В редакции газеты «Новости по-житомирски» побывал уникальный мастер конопляной обуви Олег Земнухов. ФОТО

10 грудня 2008, 15:05

«Олеже, де вас можна упіймати?» - було запитання нашого кореспондента. «Це так складно! Краще зайду до вас», - була відповідь. І от, між справами, у редакцію «Новостей по-житомирски» завітав сам Олег Земнухов, відомий на всю Україну майстер із виготовлення одягу та взуття із конопель

Узутий, до слова, у шкіряні черевики з конопляними вставками.

 

 

 

Пам’ятаю, коли у вересні цього року ми домовлялися з ним про першу зустріч, на запитання «Як я вас упізнаю?» Олег відповів: «Легко». І дійсно: чоловіка у вишитій полотняній сорочці під пояс та з мотузяною тасьмою на голові було важко не «ідентифікувати». «Підбираю волосся для того, щоб було зручно ткати на верстаті, - пояснив він тоді. – А ще це елемент стилю». Виявилося, Олег має власний ткацький верстат, який займає добру половину кімнати. В іншій  – телевізор, ліжко і стіл (уявіть собі, без комп’ютера!), завалений блокнотами, прядивом і тканиною. Такий собі творчий безлад. Екстравагантний гість каже: допомагає прибирати це все його мама, дуже добра людина. Верстат Олег привіз із села Потіївка. На ньому ткала бабця його друга. Показала принцип, а «набивав руку» у майстрині з Карпат. Каже, щоб почати відроджувати українську етніку, 5 років тому він власноруч вишив сорочку і почав ходити у ній по Житомиру. Було цікаво спостерігати, як по-різному реагують люди. Зараз це сприймається як стиль.

Олег заочно навчається в столичному Університеті технології і дизайну та паралельно співпрацює з трьома приватними майстернями у Житомирі по лінії виготовлення взуття із використанням конопляного волокна. Воно легке, екологічно чисте і корисне, схвально сприймається українцями й іноземцями.

В Україні і у нашому місті є кілька крамниць, де продається конопляне взуття дизайну Земнухова. Адже практично вся вишивка і оздоба – це його робота. «Тканину зазвичай купую, - зазначає майстер. - В основному це запаси з минулого, своєрідний антиквар. Так, вона дорога, але зіткати виходить ще дорожче. Пара дорослого взуття коштує від 50 доларів, дитяче – дешевше».

Потяг до творчості і народних традицій сам Олег пояснює родинним вихованням: «Мама вишивала, батько був агрономом. Вони передали мені любов до природи і творчості. У юності я займався спортом, був нахил до езотерики, вивчення різних релігій. Мене цікавила історія і традиції Сходу. Вважаю себе віруючою людиною, але моя віра – це швидше синтез віри і науки. Переконаний: мало вірити у Бога, його треба пізнати».

Виявилося, майбутній майстер мріяв бути вчителем і навчався на хіміко-біологічному факультеті Житомирського педагогічного. Однак на 2 курсі покинув навчання. «Я прагнув пізнавати природу, а не роздирати жаб, - говорить Земнухов. – Тому мені не сподобався навчальний процес, сам спосіб подачі знань».

Стосовно свого віку: «У мене зараз вік Христа, і цього року життя дійсно надає мені якісь додаткові можливості. Активна громадська діяльність в «Українській духовній республіці», втілення комерційних проектів, здобуття нових друзів. Їх у мене маса: колеги по навчанню, по духу, народні майстри з різних куточків України, «анастасіївці».

Олег Земнухов займається науково-дослідною роботою, вивчає технологію виробництва текстильного лікувально-профілактичного взуття. Патентує нові розробки, бере участь у фестивалях, конференціях та виставках. Остання – у Києві під назвою «Етносезони». Там майстер представив модернізоване та сезонне конопляне взуття для етнічних костюмів з орнаментами. Олег Земнухов планує брати участь у наступних виставках-ярмарках у Житомирі.

Анна Дмитрієва

Житомир.info

Матеріали по темі