Події

Житомирська область. Увага! Їх розшукує міліція. ФОТО

15 грудня 2008, 10:43

Основна робота співробітників карного розшуку, як вважає більшість пересічних громадян, полягає у тому, щоб попереджувати протиправні заходи або ж якнайшвидше після скоєння певного кримінального дійства встановити особи злочинців, їх місцезнаходження і оперативно затримати негідників. Для правоохоронців розкритий злочин – кінцева бажана мета, яку необхідно досягти будь-що.

А от сам процес пошуку людей – це вже дещо інша, тонша, і, якщо можна так назвати, делікатніша справа, яка потребує часу, терпіння і здорової логіки. Саме цим займаються співробітники спеціального відділу карного розшуку. Розібратись у їх нелегкій, але надзвичайно важливій діяльності нам допоміг начальник відділення розшуку злочинців та осіб, які зникли безвісти, управління КР УМВС України в Житомирській області майор міліції Іван Сташко. У карному розшуку Іван Іванович пропрацював на різних посадах вже 7 років, що дозволило набути значного досвіду роботи у даній сфері. Протягом останніх двох з половиною років він і очолює розшукове відділення. Слід зазначити, досить успішно.

Робота по розшуку людей ведеться у трьох напрямках, тобто процес встановлення місцезнаходження тієї чи іншої особи залежить від категорії розшукуваного. Таких категорій налічується три: особи, які ухиляються від слідства, суду, виконання покарання, пов’язаного із позбавлення волі (простіше, злочинці), особи, які зникли безвісти та невпізнані трупи.
Давайте розберемося по усім трьом напрямкам почергово.

Кількість кримінальних елементів, які знаходяться у розшуку, нині складає 470 чоловік, з них 7 розшукуються правоохоронцями за скоєння вбивств. Орієнтування на деяких з цих людей розіслані не тільки по всій Україні, але й далеко за рубіж, тобто ці особи знаходяться у міжнародному розшуку. У справах, пов’язаних з пошуком людей за кордоном, оперативникам допомагає тісне співробітництво з Інтерполом. За словами Івана Івановича, близько 80% наших співгромадян, які скоїли злочини, нікуди з України не виїжджають, ще близько 15% - переховуються від правосуддя у ближньому зарубіжжі, на територіях Російської Федерації, Білорусії, Польщі, і незначний відсоток обирають місцем укриття інші більш далекі країни. Тільки все одно це не рятує їх від покарання за скоєне злодіяння. Хіба що часу та зусиль для цього правоохоронцям доводиться затратити більше, аніж звичайно.

І ось належне тому підтвердження. У 2000-му році у Житомирі були скоєні хуліганські дії і розбійницький напад відносно декількох молодих дівчат. Злочинцем виявилась така ж 15-річна дівчина, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння. Але затримати її тоді працівники міліції не змогли. Через 2 роки після цих подій суд офіційно оголосив розбійницю у розшук. Оперативники встановили, що в Україні її немає. До певного часу про розшукувану відомо було лише те, що її нібито нелегально вивезли кудись у Європу. А наприкінці березня поточного року іспанський Інтерпол повідомив, що дівчину затримали місцеві поліцейські у Барселоні. Відомо, що затримана мала намір легалізувати своє перебування в Іспанії через Консульство, крім того у неї на той момент вже була сім’я – чоловік та однорічна дитина. На даний час правоохоронці вживають заходів з проведення екстрадиції затриманої українки на батьківщину для передачі її в руки українського закону.

Шукати злочинців за межами нашої держави – завдання цілком реальне ось іще чому. Якщо людина одного разу взяла гріх на свою душу і їй вдалося: і сліди замести, й іноземний кордон пересікти непоміченою, то, сповнена почуттям безкарності, вона обов’язково зробить ще щось протизаконне. Ось і виходить, що працівники правоохоронних органів інших держав випадково затримують потрібних українській державі злочинців. Так сталось і на початку березня цього року. Перебуваючи на території Російської Федерації, житель Володарсько-Волинського району Житомирської області був затриманий місцевим нарядом патрульно-постової служби за порушення громадського порядку. Як з’ясувалось згодом, затриманий перебував у розшуку ще з 2002 року у зв’язку з обґрунтованим обвинуваченням у скоєнні крадіжки на території Житомирської області.

Слід зазначити, що, вчиняючи злочин на території іншої країни та будучи затриманим місцевими правоохоронцями, громадянин України несе покарання за українськими законами і на батьківщині. Тут слід пригадати ось який випадок. У липні минулого року прокуратура Баранівського району Житомирської області оголосила розшук 27-річного жителя смт. Першотравенська, який, перебуваючи у 2004 році на території Вологодської області Російської Федерації, скоїв тяжкий злочин. У під’їзді одного з житлових будинків 15 грудня 2004 року було знайдено труп чоловіка з ножовим пораненням в область грудної клітини. Російським правоохоронцям вдалося встановити особу злочинця, який виявився громадянином України. Генеральна прокуратура Російської Федерації передала справу в руки українського Закону для так званого кримінального переслідування злочинця на території України. Оскільки ж останній є громадянином нашої держави і не підлягає екстрадиції до Росії, прокуратурою Баранівського району було порушено кримінальну справу за ст.115 ч.1 ККУ (Вбивство).

Співробітники карного розшуку УМВС в Житомирській області провели комплекс оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження та затримання злочинця. Таким чином, в руки правоохоронців він потрапив 16 жовтня в с.Першотравенськ Баранівського району. А крапку поставить український суд, який має визначити міру покарання з усією суворістю наших законів.

Проте, у такій серйозній справі, як розшук злочинців, трапляються і незвичайні ситуації. Близько місяця тому одним із судів Житомирської області була оголошено у розшук 80-річна бабуся, яка жорстоко розправилася зі своїм чоловіком. Оперативникам недовго довелось шукати „небезпечного злочинця”, старенька, як виявилося, гостювала у своїх дітей у м. Києві. Як не крути, вік – віком, а відповідати за скоєне доведеться перед законом.

Серед розшукуваних є й особи, про яких правоохоронці не мають взагалі ніякої інформації, яка б допомогла встановити їх можливе місцезнаходження. Розшук одного з них триває вже протягом 17 років! Слід відзначити, що кримінальна справа має свій „строк придатності” – не більше 15 років. Але розшук злочинця не припиняється по закінченню цього строку, хоча, по суті, з обвинуваченого кримінальну відповідальність вже знято.

Зі зниклими безвісти людьми ситуація склалась не дуже втішна. Усього у цій категорії розшуку по Житомирській області сьогодні перебуває 132 чоловіки, у тому числі 42 жінки. Розшуком зниклих безвісти неповнолітніх, як правило, займається окрема служба – Кримінальна міліція у справах неповнолітніх. Але якщо прокуратура порушує кримінальну справу, то відповідальність за процес пошуку автоматично лягає на плечі співробітників карного розшуку.

Ще у 2005 році у Володарсько-Волинському районі безслідно щезла 2-річна дівчинка. Малеча просто вийшла з подвір’я свого будинку і попрямувала у бік лісу. Мати у цей час була чимось зайнята і не встигла доглянути за своєю дитиною. На пошуки були кинуті усі наряди міліції, які з десяток разів прочісували злощасний ліс, проте дівчинки так і не знайшли. На жаль, до цього часу доля дитини залишається загадкою.

17-річний студент підготовчих курсів одного з місцевих вузів безслідно зник на початку квітня цього року. Встановлено, що він разом з групою своїх однолітків „відпочивав на природі”, хлопці вживали спиртні напої, а увечері ніби мирно роз’їхались по домівках. Ось тільки один з них додому тоді так і не повернувся, востаннє його бачили на тролейбусній зупинці у центрі міста у той день, коли він після „відпочинку” мав намір потрапити до рідного дому.

Нічого поки що невідомо і про 20-річну студентку одного з житомирських вузів, жительку одного з районів області. Безвісти зникла вона ще у минулому році, сказавши своїй подружці, що йде складати іспит у ДАІ. Як стало відомо у ході розслідування, зниклу дівчину виключено з навчального закладу, а додому з такою новиною їхати вона явно не бажала. Пошуки тривають.

Оперативникам нерідко доводиться зіштовхуватись і з розшуком зниклих безвісти осіб, історія яких дуже схожа на кримінальну. У 2004 році у розшук було оголошено 24-річну жительку обласного центру, яка втекла з дому. Міліції стало відомо, що молодичка побувала у гостях у свого діда у м. Харкові. І не сама. Після від’їзду онуки та її кавалера дід помітив зникнення великої суми грошей (десь близько 100 тисяч гривень!). Тепер міліція розшукує цю парочку: її - як безвісти зниклу, а його - як потенційного злочинця.

До речі, втікають з рідної домівки дівчата доволі часто. Звичайно ж, занепокоєні батьки одразу подають їх у розшук. Так трапилось і з 22-річною жителькою Житомира, яка, щось не поділивши зі своїми домашніми, вирішила самостійно влаштовувати своє життя подалі від рідних. Проводячи розшукові заходи, оперативники отримували інформацію про те, що молоду жінку бачили у розважальних закладах обласного центру. Але застати її саму працівникам міліції ніяк не вдавалося. Вони достеменно знали, де вона може знаходитись, і негайно вирушали за адресою. Проте розшукувана залишалась невловимою, оперативники запізнювались буквально на 2 дні. Близько двох місяців міліція безрезультатно намагалась настигнути її, ганяючись за нею слідом майже всією Житомирською областю. В решті решт, це вдалося, і невловиму благополучно повернули батькам.

Трапляється, що сповіщати про результати проведеної роботи з пошуку зниклої безвісти людини його рідним не так вже й легко, оскільки результати ці не зовсім втішні: розшукуваних осіб вже немає серед живих. У минулому році таких випадків було 7, а у поточному вже 4 (тільки за останній місяць їх два).

На початку лютого цього року до Романівського райвідділу міліції звернулась жителька одного з сіл Романівського району, яка повідомила про те, що у січні минулого року пішла з дому і до цього часу не повернулась її дочка, яка має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей. У ході проведення першочергових оперативно-розшукових заходів працівниками міліції встановлено, що у лютому 2006 року розшукувана гостювала у свого знайомого, який проживає у районному центрі. Під час розпиття спиртних напоїв між господарем квартири та його гостею виникла сварка, у результаті якої чоловік вдарив жінку молотком у голову. Смерть потерпілої настала миттєво. Чоловік виніс тіло у підсобне приміщення, де й закопав. За даним фактом прокуратурою Романівського району порушено кримінальну справу за ст.115 (Вбивство) КК України.

І декілька слів про третій напрямок роботи „розшукового відділення” – встановлення осіб невпізнаних трупів. Таких сьогодні по Житомирській області є 152. Найчастіше їх виявляють в обласному та районних центрах і в зимовий період. В основному, це люди, які ведуть бродячий спосіб життя, приїжджі з інших міст, раніше судимі або ті, що відносяться до антисоціальних елементів.

У Любарському районі робочі копали траншею і випадково наштовхнулися на залишки скелета. Експертиза встановила, що кістки пролежали у землі вже близько 20 років! Проте, на жаль, встановити особу за залишками практично неможливо.

Оперативники вважають: щоб знайти людину, потрібно спочатку достеменно встановити причину її зникнення. Особлива подяка тим, хто успішно виконують свою нелегку місію та з готовністю допомагаючи людям у скрутну хвилину. А мені залишається додати: давайте берегти себе, своїх близьких і оточуючих нас людей, щоб, не дай Бог, не стати героєм якоїсь подібної історії.


Ольга Номерчук,
ЦЗГ УМВС
Матеріали по темі