Суспільство

Кожну нашу справу оцінює час і люди... ФОТО

19 грудня 2008, 16:50

11 грудня випадково дізнався, що громаді села Червона Волока Лугинського району, буде вручатись премія в розмірі 5 тисяч гривень. Поцікавився, за які досягнення? Виявилося, що на обласному конкурсі на кращий благоустрій і санітарний стан села, в якому брали участь двадцять три  райони, Червона Волока посіла третє місце серед сільських і селищних рад дванадцяти північних районів області. Цей факт зацікавив мене вже тим, що півтора роки тому, в червні, мені довелось побувати в цьому селі, а також в Мар’янівці Баранівського району, яке в цьому ж конкурсі посіло перше місце і отримало премію в 28 тисяч гривень. Але ж – про Червону Волоку: я був здивований з першої хати, з першого паркана – вся вулиця, всі будинки і огорожа біля них були добротно пофарбовані або старанно побілені. На тлі інших сіл це було зовсім інше відношення до середовища, в якому проживають люди. Це нагадувало чепурні і чисті невеличкі німецькі містечка. Це вражало.  Я попросив водія авто зупинитись - може тут якийсь фільм знімають. Розговорився з святково одягненими людьми. Помітним було те, що в їх очах, поведінці не спостерігалося звичного для мешканця села комплексу – ніяковості, навіть сорому від того, що навкруги брудно і некрасиво і повсюди звична для всіх сіл пустка. Навпаки, в очах, статурі людей була гордість – що їх село має такий вигляд. В центрі майдану – вдала в архітектурному відношенні композиція невеликого скверу, де були висаджені ялинки, квіти, стояли  лавочки. Не гірше чим в будь-якому місті. Поруч будинок культури, сільська рада, „Дошка пошани”, де поміщені портрети кращих людей села. Чую найбільш вживані слова – „Свято”, „Молодці хлопці!”

Я запитав тоді у пенсіонера Петра Васькевича, що це за свято, чому „молодці хлопці” і чому Червона Волока так не схожа на інші села? Пенсіонер,   жителька села Надія Савчук, а також школярі, які з охотою теж приєднались до бесіди,  розповіли, що в селі вже декілька місяців реалізується акція „Добробут своїми руками”, яку на Житомирщині започаткував народний депутат України Павло Жебрівський, лідер громадського руху „Українська платформа”. Спочатку відбувся схід села, на якому Павло Іванович попросив  людей сказати про своє бачення завтрашнього дня їх села. І що б вони хотіли зробити, щоб Червона Волока змінилась і умови її життя покращились. Люди назвали проблеми –  відремонтувати і замінити старі паркани і пофарбувати їх, замінити огорожу навколо кладовища, зрізати старі дерева, викорчувати кущі. Тут і молодь «закинула» свої побажанки – відремонтувати бібліотеку, відновити стадіон, зробити все необхідне, щоб проводити там змагання. А щоб не їхати з села, треба щоб було де працювати. Необхідно відремонтувати будинок культури, амбулаторію, потрібен капітальний ремонт дитячого садка.

Правда, люди розуміли, що це лише балачки, і, як завжди, нічого зроблено не буде. Хтось, жартуючи, запропонував, що на майдані, на місці болота, треба було б ще і сквер розбити.

Павло Жебрівський сказав людям: „Давайте насправді все це зробимо! І навіть сквер на майдані...” В ці слова не повірили, бо розуміли – треба матеріали, а вони коштують дорого, до того ж потрібно найняти людей, щоб виконали роботу, а це теж не маленькі гроші. Тоді Павло Іванович запропонував: „Ви отримаєте всі необхідні матеріали, але всю роботу будете виконувати своїми руками...”

 

 

Перше дерево у сквері Червоної Волоки минулого літа посадив Павло Жебрівський зі своїм сином

 

І все, що я побачив в Червоній Волоці, дійсно було зроблене руками жителів села – у вільний час, вечорами, у вихідні. Приблизно те ж саме знову ж таки руками людей було зроблено і в Мар’янівці Баранівського району та інших селах Житомирщини. А в Червоній Волоці, як і в Мар’янівці, відкрились виробництва, де працевлаштовуються люди, а податки надходять в бюджет сільської ради.

Коли я дізнався, що названі села стали призерами обласного конкурсу, я зателефонував у Київ народному депутату Павлу Жебрівському. Він сказав, що „такі проекти були реалізовані в 15 районах Житомирщини. Їх мета – відродити у людей віру і бажання в те, що саме вони, і ніхто інший, зможуть навести лад в своєму селі, в своєму місті. І лише вони зможуть змінити життя свого краю, а це означає і особисте життя – на краще. В наступному році проект „ Добробут своїми руками” на Житомирщині буде продовжено. Але будуть вибиратись села, де люди бажають змін і хочуть творити їх своїми руками”.

Влад Башинський

Житомир.info

Матеріали по темі