Ринкові торговці планують розпочати безстрокові акції протесту спочатку в обласних центрах, а потім і в Києві. Першими з 13 січня почали бастувати працівники ринків Херсона.
Найбільш видовищними такі акції хочуть зробити у Чернігові, де 15 січня на Красній площі Чернігівська спілка підприємців відкриє символічний ринок "Урядовий" з товарами, що коштуватимуть не менш ніж 500 у.о. Наступного дня цей ринок планують перенести під стіни Кабміну.
Різке невдоволення дрібних підприємців викликав законопроект "Про місцеві податки і збори", розроблений урядом як антикризовий і прийнятий Верховною Радою за основу (перше читання) 24 грудня минулого року.
Нереальні цифри
Порядок стягнення місцевих податків і зборів не переглядався ще з 1993 року, коли був ухвалений відповідний декрет, тож проблема його оптимізації назріла вже давно.
Новий документ, як зазначається у його пояснювальній записці, підготовленій Мінфіном, має на меті суттєво поліпшити фінансування місцевих бюджетів за рахунок податків і зборів. Міністерство наголошує, що незважаючи на велику кількість зборів, на сьогодні вони є малоефективним джерелом наповнення місцевих бюджетів, зокрема за 2007 рік вони становили лише 0,7% від загальної суми бюджетних надходжень на місцях.
"Єдине логічне, що є у цьому законі, – це зміна структури місцевих податків і зборів", – переконана Ксенія Ляпіна, народний депутат від "Нашої України".
Новим законопроектом значно скорочується кількість податків і зборів, що надходять до місцевих бюджетів, – із 15 до 6. Зокрема, проектом закону пропонується скасувати такі стягнення як податок на промисел, гербовий збір, збір до Державного інноваційного фонду, збір за участь у бігах на іподромі, збір за виграш на бігах, збір за використання місцевої символіки, які або взагалі не справляються, або їхнє адміністрування не покриває коштів, що надходять від самих податків.
Дуже позитивним моментом в умовах економічної кризи й зростання безробіття є скасування комунального податку, яким оподатковується кількість робочих місць.
Однак нові ставки місцевих зборів та податків, що залишилися, приголомшили представників малого бізнесу. Зокрема, ринкового збору, який у новому проекті закону став ринковим податком.
Зараз ринковий збір підприємець сплачує за торгове місце. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20% неоподатковуваного мінімуму (17 грн.) на день, тобто 3,5 грн.
Новим законопроектом пропонується встановити ринковий податок у розмірі від 0,25 до 2,5% від мінімальної зарплати на поточний рік (на 1 січня 2009 року – 605 грн.) за один квадратний метр загальної площі ринку, тобто від 1,5 до 15 грн. на день за 1 кв. м ринкової території.
Порахувавши, на скільки зміняться ставки ринкового збору, підприємці отримали досить значні цифри. "У разі прийняття цього закону за мінімальної ставки збір збільшиться у 21,4 раза, за максимальної – у 214 разів", – зазначає Олександр Назаренко, президент Всеукраїнської асоціації "Укрринок".
У відсотковому співвідношенні, за його словами, ринковий збір зросте за ставки 0,25% на 2044%, а за ставки 2,5% – на 20440%.
Деякі ринки вже порахували навіть конкретні суми нового ринкового податку. Зокрема, знаменитий "7 кілометр" під Одесою, який є найбільшим ринком Європи як за територією (68 га), так і за кількістю торговельних місць (20 тисяч), за мінімальною ставкою має платити 450 млн. грн. на рік ринкового податку, а за максимальною – 3,420 млрд. грн. на рік. "Це більше, ніж бюджет Одеської області, – обурюється Анатолій Берлагін, перший заступник директора ТОВ "7 кілометр". – Той, хто готував цей законопроект, як мінімум, не дружить з калькулятором". Зараз, за його словами, при 200 млн. грн. валового доходу його підприємство платить щорічно 7 млн. гривень ринкового збору.
Якщо цей документ набуде чинності, застерігають представники малого бізнесу, ринки, які зараз перебувають не в найкращій ситуації через зменшення купівельної спроможності населення й подорожчання імпортних товарів, не потягнуть нового податку і просто зникнуть. У такому разі постраждають усі – бідні верстви населення залишаться без дешевих товарів, місцеві бюджети – без відповідних надходжень, а 3-мільонна армія українських дрібних підприємців поповнить лави безробітних.
"Жодна людина при здоровому глузді цей податок платити не буде, – зазначає Олена Варнакова, голова Чернігівської профспілки підприємців. – Я як лідер громадської організації хочу сказати, що нам уже навіть не страшно, а смішно. Це абсурд".
У чому казус
Представники малого бізнесу вимагають від народних депутатів взагалі зняти проект закону "Про місцеві податки і збори" з розгляду.
"Цей законопроект із самого початку неправильно придуманий. Неправильно через те, що в ньому закладений неправильний суб’єкт оподаткування – територія ринку", – наголошує Владислав Атрошенко, колишній губернатор Чернігівської області. Відповідно ринковий податок стає другим податком на землю, бо підприємець сплачує ще й орендну плату, яка також є податком на землю.
До того ж, як наголосила Ксенія Ляпіна, уряд у цьому проекті закону сплутав два поняття – неоподатковуваний мінімум, який є суто розрахунковою сталою величиною, й мінімальну зарплату, що є соціальним стандартом, збільшуючись кожного року.
Проте представники малого бізнесу погоджуються, що систему місцевих податків і зборів, що не змінювалася з 1993 року, потрібно переглянути. Зокрема, вони пропонують скасувати ринковий збір, який залишився у спадок від СРСР і якого немає в інших країнах, через його неактуальність. А також переглянути ставку єдиного і фіксованого податку, який сплачують приватні підприємці, у бік збільшення на 20-30%. "Ця пропозиція лунає вже 5-6 років, – наголошує Ксенія Ляпіна. – Нова ставка покриє все те, що сьогодні можуть втратити місцеві бюджети через запровадження ринкового податку".
Однак сьогодні в умовах економічної кризи збільшувати податкове навантаження на малих підприємців, які суттєво підтримують економіку країни, абсолютно недоцільно. "У цій ситуації що має робити уряд? Як мінімум, не нашкодити, дати вижити, – зазначає Ксенія Ляпіна. – Наші підприємці свій бізнес бережуть, вони адаптуються до нових умов, знайдуть нові джерела товарів, знайдуть, як вижити".
Цим шляхом ідуть й інші країни. Зокрема, у США та Білорусі для малого і середнього бізнесу на півроку зняті всі податки.
Бютівець Сергій Терьохін, голова профільного парламентського комітету з питань податкової та митної політики, погоджується з цим. "Змінювати теорію ринкового збору треба, оскільки той самий "7 кілометр" – це чорна діра, яка дає місцевому бюджету зиск, що не можна порівняти із зиском тих, хто тримає "7 кілометр", – наголошує народний депутат. – Але цей проект зараз не на часі".
Тому його комітет рекомендував Верховній Раді взяти проект закону "Про місцеві податки і збори" за основу, бо він скасовує більшість податків, але утриматися від будь-яких змін ринкового збору до стабілізації ситуації із зайнятістю населення. "У нас є багато пропозицій народних депутатів, серед них і моя про те, щоб зараз залишити ринки у спокої, – повідомив Терьохін. – Там нема збільшення на 20 тисяч процентів і близько, але підняття по деяких позиціях на 500%, як дійсно воно там заплановано, не треба робити. У кризу податки знижують".
