Ми продовжуємо розслідувати справу рейдерського захоплення житомирського Заводу мінераловатних виробів, що на вулиці Промисловій 6а. Наразі маємо майже сенсаційну інформацію.
На контакт із нами вийшла одна із заводських поплічників рейдерів. Жінка розповіла нам, як її колеги змусили піти проти власної совісті, брати участь у цькуванні законного директора Йосипа Запольського, збуті «лівої» продукції тощо. Однак докладніше про цю розмову трохи згодом.
Поклали око на оздоровчий табір
Виявляється, що сфера інтересів рейдерів, які наразі намагаються захопити і подерибанити завод, не обмежуються лише Житомиром. Вони поклали око на власність громади Андрушівщини.
На околиці районного центру є дитячий оздоровчий табір «Чайка». Його побудували у 1984 році за кошти місцевого бюджету та 21 колективного господарства району. Кожне з них одержало у ньому свою частку.
Оздоровчий комплекс розкинувся серед лісу на березі великого ставу. На 6 га території були збудовані чотири капітальні корпуси, велика їдальня, кінотеатр, гаражі, ігрова зала тощо. Балансова вартість цього майна 2 млн. 200 тис. грн. На жаль, у часи незалежності табір занепав.
- Ми вирішили зберегти його і взяти у комунальну власність району. При цьому вид діяльності не міняли. У 2008 році провели все з юридичного боку. Вже у серпні ухвалили рішення за два місяці провести реорганізацію оздоровчого комплексу. І тут почалися наши біди, - розповідає «Скандальному Житомиру» голова Андрушівської районної ради Валерій Шпаківський.
Схема стара, як світ
Рейдери, серед яких уже знайомі прізвища Пащенко, Вержанський, Даценко, діяли за накатанною схемою. (Про неї ми розповідали у попередньому матеріалі).
Так, до державного реєстратора прийшли чоловік і жінка і продемонстрували протоколи із мокрими печатками. Із сфабрикованих заднім числом документів випливало, що нібито у березні (зауважте: районна рада почала процес оформлення власності у травні) минулого року відбулися збори господарств-власників табору. Їх, мовляв, за дорученнями представляли підприємства «Житомирдоррембуд», «Облгазбуд» та «Іглс», що належать Пащенку і Даценку. На зборах нібито ухвалили змінити керівництво і статут табору.
Державний реєстратор, нічого не підозрюючи, вносить до реєстру нове прізвище директора табору –такого собі Єрьоміна. А от зміни до статуту фіксувати відмовився. Коли представникам районної ради стало відомо про такий рейдерський маневр, то вони ще встигли відіграти все і відновити у документах прізвище законного директора Станіслава Жуковського.
«Заплаті і лєті»
Тим не менш, це не зупинило загарбників. Вони починають діяти зухвало – «Житомирдоррембуд» подає до суду. У листопаді 2008 року славнозвісний суддя Поліщук із Корольовського районного суду Житомира, що відомий принципом «любой каприз (читай: рішення) за ваши деньги», зупиняє дію рішення райради про реорганізацію.
- Ми направили апеляційну скаргу, депутатським корпусом звернулися до правоохоронних органів усіх рівнів допомогти захистити інтереси районної громади. Облпрокуратура вже подала до суду на «Житомирдоррембуд» і перше слухання відбудеться 20 лютого, - каже пан Шпаківський.
«Нє віноватая я!»
Про історію із дитячим оздоровчим табором нічого не знає начальник відділу збуту Заводу мінераловатних виробів Ірина Мельничук. Певно, якщо б вона дізналася раніше, то подумала би чи брати участь у сумнівній оборудці із захопленням заводу.
Тим не менш, жінка вже збагнула, що рейдери її використали в своїх інтересах. Тому погодилася розповісти про те, як завербували її саму та колег – начальника відділу кадрів Людмилу Бабінську, головного бухгалтера Галину Пальчинську та її чоловіка Івана Антоновича, що працює на заводі бригадиром.
Пащенко і Даценко пообіцяли поділитися із ними грошима після дерибану заводу. Виявилося, що крім цього Бабінській та Пальчинським у якості винагороди рейдери пообіцяли купити по квартирі у новобудовах на вулиці Перемоги та проспекті Миру. Тож вони активно взялися підбурювати робітників проти Запольського, а згодом і взагалі вижили його з крісла.
Звідки у бухгалтера гроші на іномарку?
Мельничук розповіла, що автопарк Пальчинких уже поповнився новенькою чорною іномаркою КІА Маджентіс АМ 8908 АГ. Її вартість складає 240 тисяч гривень. Як гадаєте, чи могла сім’я із сукупним прибутком у 3500 грн купити нове авто? Як стало відомо, у Пальчинських вже є автомобіль «Каліна» АМ 3402 АЕ та автобус «Газель». (До речі, сім’я Бабінських також має автопарк - два автомобілі «Дельфін» АМ0612АА та АМ 0642 АА, «газельку» АМ6292 АС і автобус Рута20. Ці маршрутні таксі перевозять житомирян на міських маршрутах №25,37,4).
За словами Мельничук, її змусили стати ланкою у ланцюгу збуту «лівої» продукції. Мовляв завод, і так скоро подерибанят, тож треба і собі встигнути заробити. Наразі продукція заводу продається вже за документами іншого постачальника – ТОВ «Мелодія-Нова». Цікаво, що на наше запитання про те, чи поповнювала вона власну кишеню після збуту лівої продукції жінка не захотіла відповідати.
Таким чином, картина щодо рейдерської атаки на Завод мінераловатних виробів стала більш ясною. До речі, днями з’явилося повідомлення прес-служби прокуратури про порушення кримінальної справи за фактом невиконання керівництвом заводу рішення суду про поновлення на посаді законного директора Йосипа Запольського. Також усій гоп-компанії доведеться відповідати і за привласнення документів і печатки заводу.
продукцію заводу вже продають через іншого постачальника
