У Бердичеві відзначили свято Водохреща. Воно встановлене на честь хрещення Господнього і є останнім у циклі зимових свят. Календарно від Різдва Христового до 19 січня минуло неповні два тижні. Господь пройшов між цими двома святами життєвий шлях у 30 років, розповідають священнослужителі. На восьмий день після свого народження Ісус Христос прийняв іудейське хрещення, яке передбачало лише тілесне очищення. Хрещенню водою, що його проводив Іоанн Хреститель, передувало духовне покаяння, і воно було глибшим за своєю суттю, ніж іудейське, повідомляє ВІК.
Протоієрей Зіновій Ромах, клірик Свято-Миколаївського собору: «Коли Спаситель явився на річці Йордан, рука Іоанна затремтіла, і він сказав: «Це мені треба прийняти від тебе хрещення». Спаситель приймає хрещення і іудейське, і Іоаннове, і дає нове явлення свого хрещення, яке наповнене благодаттю духа святого, щоб ми мали образ повного хрещення. Від цього дня Ісус став проповідувати, як говорить Євангеліє, він пішов на 40 днів у пустелю, постився, потім прийшов до людей з проповіддю: «Покайтеся, бо наблизилося царство Боже».
Інша назва свята – Богоявлення, адже саме на Хрещення вперше відкрилося таїнство Святої Трійці. "Бог Отець промовляв з небес про свого Сина, Син хрестився від святого Передвісника Господнього Іоанна, і Дух Святий зійшов на Сина у вигляді голуба". Ісусу Христу не потрібно було очищуватися від гріха, адже він їх не мав. Проте своїм хрещенням він освятив воду і наділив її здатністю омивати скверну.
Отже центральна роль на водохрещенських служіннях відводиться воді. Святі отці освячують її і кроплять нею вірян.
Цього року запастися святою водою вирішили чимало городян, вони заповнили двір Свято-Миколаївського собору і територію навколо нього. За повір’ям, вода, освячена на Водохреща, може зберігатися цілий рік, її рекомендовано пити щодня натщесерце і вмиватися. Окрім того, вважається, що в ніч на Богоявлення усі водойми сповнюються найбільшою благодаттю Духа Святого. Тому здавна виникла традиція занурюватися на Водохреща в ополонку. У Бердичеві серед людей, котрі бажали відчути на собі цілющу силу крижаної купелі, були і «першачки», і ті, для кого подібні занурення стали способом життя.
Євген Лопушенко, моржувальник: «Це додає мені здоров’я, енергії в житті. Якщо я це не виконаю, то день для мене проходить якось не так. Також купання — це профілактика. Усіх вітаю зі святом, бажаю здоров’я».
Лікарі на зимове купання дивляться схвально, але без попередньої підготовки лізти в ополонку не радять. Адже купання у крижаній воді – це екстремальний вид загартовування.
Руслан Харитончик, сімейний лікар: «Спершу слід прийти до лікаря і з’ясувати, чи може людина перенести такий вид загартування. Якщо лікар дозволяє, можна починати. Перед тим, як пірнати, слід призвичаїти організм до низьких температур. Найкраще починати з обтирання чи обливання водою кімнатної температури з поступовим її зниженням».
Якщо пірнути непідготовленим, продовжує лікар, існує вірогідність захворіти на грип, або застудити легені. У воді потрібно робити плавальні рухи, щоб не дати тілу замерзнути.
Руслан Харитончик, сімейний лікар: «Моржі, які виходять після купелі, не стоять замерзають. Вони розтираються рушником, щось одягають, роблять вправи, масажі, розтираються снігом. Тобто розігрівають шкіру. Судини на холоді звужуються, і їх слід привести у нормальний стан, щоб до тіла надходила кров».
Автор: Інна Покотилюк
Камера: Віталій Сінєльніков
