Суспільство

В Бердичеве юные «ученые» защищали исследовательские проекты. ФОТО

29 January 2010, 15:31

Чи чули ви щось про репрезентацію біоморфного коду культури в українських та німецьких фразеологізмах? А про структурно-функціональні особливості простого неускладненого речення у творах українських письменників? Ні? А ось на захисті науково-дослідницьких робіт, авторами яких виступили бердичівські школярі, такими словами нікого не здивуєш. Протягом 5-ти днів у відділенні науково-технічної творчості ЦПО ім. О. Разумкова свої проекти захищали 46 відвідувачів п’ятьох відділень місцевого учнівського наукового товариства. Про фразеологізми, неускладнені речення, власні назви, а ще про творчість вітчизняних й зарубіжних поетів і прозаїків та багато чого іншого говорили філологи та мистецтвознавці. За виступом учнів уважно стежили члени комісії та їхні колеги-однолітки, які час від часу виступали у ролі опонентів, повідомляє ВІК.

Творчість нашого земляка Михайла Пасічника обрала за тему своєї роботи Аліна Козел. Разом зі своїм науковим керівником Петром Костюком учениця 8-ї школи вирішила дослідити зміст та художні особливості збірки оповідань відомого майстра слова “Наші з Савичем дороги”. Чому обрала саме таку тему? Тому, каже, що про Пасічника-поета у Бердичеві знає багато хто, про Пасічника-прозаїка ж — одиниці.

Аліна Козел, учениця ЗОШ № 8: “Наша робота є скромним внеском до розкриття сутності літературної Житомирщини. Окрім цього, ми хотіли показати, якою тропікою та багатством лексики відрізняється проза М. Пасічника. Автор використовує яскраві епітети, оберти, гіперболи, вдається до використання символів.”

Прізвище відомого земляка лунало і у роботі учениці НВК № 4 Оксани Білоусової. “Ретроспективний аспект у творчості прозаїків Бердичівщини” так звучала тема її дослідження. Імена Зої Малашевської, Михайла Степанюка, Віктора Коржука, Володимира Доманського і Михайла Пасічника відомі знавцям літератури у всій Україні. На думку доповідачки, якщо перші троє митців популяризації у Бердичеві на потребують, то творчість Доманського і Пасічника варто б було дослідити глибше. Що подобається їй у творах пана Михайла? Те, що вони зрозумілі і для дорослих, і для молоді. А — ще розповідають про збереження загальнолюдських цінностей.

Оксана Білоусова, учениця НВК № 4: “Він розповідає про дружбу, любов, взаємовідносини, підтримку... Говорить про простих людей із села з любов’ю й повагою. Письменник з дитинства виніс цю любов і не спокушається на інші образи. Щодо прози В. Доманського, то її часто називають “поезією у прозі”. У цього письменника часто зустрічаються образні вислови — епітети, метафори, порівняння.”

І Оксана, і Аліна зізнаються: вони із задоволенням поспілкувалися б із письменниками “вживу”. Звісно, хотіли б зустрітися і з Михайлом Пасічником.

Оксана Білоусова, учениця НВК № 4: “Якби я особисто зустрілася з цим письменником, то запитала б, що його надихає на написання творів, адже вони є зрозумілими й цікавими для всіх.”

Аліна Козел, учениця ЗОШ № 8: “Мене його книжка зацікавила: вона легко читається. З паном Михайлом я поговорила б про те, звідки він бере ці образи — і прості, і загадкові водночас.”

Проблему цивілізації й насильства вирішила дослідити Анастасія Котовська. На переконання учениці 4-го НВК, дана проблема знаходиться у колі інтересів соціології, філософії, літератури. Розглянула вона її на прикладі повісті Дж. Конрада “Серце темряви” та фільма Ф.Ф. Копполи “Апокаліпсис сьогодні”. Юному науковцю імпонує те, що обидва митці осуджують воєнну експансію, геноцид та насильство у всіх його проявах.

Анастасія Котовська, учениця НВК № 4: “Робота актуальна тим, що у ній описується вплив влади на людину, те як вона змінює людину. Владі присвячена грандіозна кількість досліджень, проте жодне політичне явище не є предметом такого “потужного” замовчування як влада.”

Та цим рамки роботи Анастасії не обмежились. Дівчина вирішила здійснити широкий аналіз творчості і Дж. Конрада, і Ф. Копполи.

Анастасія Котовська, учениця НВК № 4: “У роботі приділяється увага життєвому шляху Конрада, причинам, які спонукали його створювати такі твори... Щодо Копполи, то він — геніальний режисер, який з легкістю зміг перенести дію з “Серця темряви” ХІХ-го ст. до В’єтнаму 70-х років ХХ-го ст. Тоді ця тема була дуже актуальною, адже фільм знімався саме у період війни.”

Науковість, актуальність, новизна, практичне застосування... Члени комісії констатують: їх задовільняє практично все, що традиційно вимагається від учнівських проектів. Особливо приємним для педагогів є те, що рівень учнівських науково-дослідницьких робіт рік за роком зростає.

Тетяна Пінчукова, методист відділення науково-технічної творчості ЦПО ім. О. Разумкова: “Якщо прослідкувати протягом 5-ти років, то покращилась тематика робіт. Якщо на самому початку це були роботи такого собі реферативного типу, то сьогодні вони носять більш практичний характер. Роботи складні... Діти більш почали вдаватися до порівняльних характеристик: беруть для розгляду або 2-х авторів, або 2-х творів. А це доволі непросто.”

Автор: Олександр Єжель

Камера: Віталій Сінєльніков

Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі